Nauki Społeczno-Humanistyczne Соціально-Гуманітарні Науки Social and Human Sciences

Kondratiuk, Svitlana, 2014. METHODS OF PERCEPTION OF EPIC WORK BY STUDENTS 5-6 CLASSES AT UKRAINIAN LITERATURE LESSONS. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 03 (03), pp. 126-137.




МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ СПРИЙМАННЯ ЕПІЧНОГО ТВОРУ

УЧНЯМИ 5-6 КЛАСІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

УДК  821.161.2

 

Кондратюк, Світлана,

Інститут педагогіки НАПН України (Україна, Київ),

лабораторія літературної освіти,

аспірант,

svitgryg@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається проблема розвитку сприймання епічних творів учнями 5-6 класів на уроках української літератури. На основі розробленої моделі сприймання епічного твору, робиться акцентуація на найбільш значущих факторах впливу на сприймання художнього тексту молодшими підлітками. Для того, щоб вплив цих факторів був позитивним, було проведене їх дослідження. З’ясовано необхідність урахування домінантних типів пізнання світу при доборі методичних прийомів, які допоможуть організувати сприймання епічного твору. За визначеними критеріями здійснюється оцінювання рівня рефлексії як результату сприймання твору.

У статті представлена методика організації сприймання епічного твору молодшими підлітками на уроках української літератури.

Ключові слова: епічний твір, методи та прийоми роботи над епічним твором,  типи пізнання, рефлексія, критерії оцінювання сприймання, модель сприймання епічного твору.

 

 

METHODS OF PERCEPTION OF EPIC WORK

BY STUDENTS 5-6 CLASSES

AT UKRAINIAN LITERATURE LESSONS

 

 

Kondratiuk, Svitlana,

Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine),

Laboratory Literary Education,

Postgraduate,

svitgryg@gmail.com

 

SUMMARY

The article observes shaping of skills perception of epic works by 5-6 grades students in lessons of Ukrainian literature. Accentuation is made on the most important factors in fluencing the perception of epic works of young adults based on the analysis of the developed perception model of epic works. The study of these factors was conducted to make their impact positive. The need for incorporation of the dominant types of discovering the world is determined by the selection of methodological tools that will help organize perception of epic works. Evaluation of reflection as a result of work perception is carried out according to specific criteria.

Also the author presents methods of perception of epic works by younger teenagers at Ukrainian literature lessons.

Keywords: epic, methods and techniques of epic works, types of knowledge, reflection, evaluation of criteria perception, pattern perception of epic works.

 

Метою сучасної освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій [1]. За для досягнення цієї мети перед освітянами в основній школі поставлені завдання, які ґрунтуються на емоційно-ціннісній, літературознавчій, загальнокультурній, компаративній змістових лініях. До цих завдань, в рамках навчального предмета «Українська література» належать: зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому — прищеплення і стійкого утримання бажання читати; розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова… [2].

Отже проблема формування умінь сприймати художні твори учнями 5-6 класів на уроках української літератури полягає в обґрунтованому підборі методів роботи над художнім твором з урахуванням рівня сформованих умінь учнів середньої школи та їх вікової психології. Розв’язання цієї проблеми неможливе без дослідження жанрових особливостей художніх творів, сутності процесу сприйняття та психологічних особливостей молодших підлітків.

Дослідженню епічних творів як різновиду художніх в літературознавчій теорії були присвячені роботи М.Бахтіна П.Білоуса, А.Бушміна, Р.Гром’яка, Н.Зборовської Г.Клочек, В.Назарець, О.Потебні Ж.-П.Сартра І.Франка М.Храпченка та ін. Методичні основи роботи над художнім твором становлять праці О.Бандури Т.Браже, Т.Бугайко, Н.Волошиної А.Градовського, С.Жили, О.Ісаєвої О.Мазуркевича, В.Маранцмана, Л.Мірошниченко, Н.Молдавської, Є.Пасічника, А.Сафонової Б.Степанишина, Г.Токмань, К.Фролової В.Шуляра, А.Ситченка та ін.

Вивчаючи епічні твори в 5-6 класах учні ознайомлюються більшістю з їх різновидів, а саме: побутовими, історичними, психологічними, соціальними, біографічними, автобіографічними, авантюрно-пригодницькими, лицарськими, фантастичними, фентезійними, етнографічними, детективними. Саме головна особливість епічних творів – зображення події, як окремого прояву багатогранного цілісного буття, знаходить своє відображення на меті, шляхах, способах роботи над цими творами. У якому б класі вони не аналізувались, до якого жанру б не належали, увага учнів завжди буде концентруватися на тих компонентах художнього тексту, які суттєві для епічного роду літератури. У школі зазвичай це: тема, проблематика, сюжет (розглядаючи їх, учні усвідомлюють відображені у творі життєві події); образи героїв (знайомлячись з ними, учні усвідомлюють різноманітність людських характерів та типів); образ автора, індивідуальність авторського бачення, яка знаходить своє відображення у композиції твору, його стилі, характері відбору матеріалу і т.п.

Художнє сприймання залежить не тільки від об’єктивних даних твору, а й суб’єктивних особливостей читача, його життєвого досвіду, смаків, уподобань, уяви та почуттів, мовленнєвого розвитку [3].

Тож варто виділити найважливіші психолого-особистісні фактори, що визначають сприймання художнього твору учнем: індивідуальний тип пізнання світу (сприймання оточуючого середовища через домінантні типи аналізаторів);  життєвий досвід (вікові особливості); сформованість операцій мислення і уяви, що включає високий ступінь розвитку спостережливості, відтворювальної та творчої уяви, емоційно-образної пам’яті; здатності до співпереживання, емоційності; здатності до образної конкретизації і образного узагальнення.

На думку Н.Д. Молдавської, «читацьке сприймання – складний психічний процес, в ньому бере участь багато психічних функцій, що приводить у рух весь життєвий досвід людини у відповідь на „сигнали", що поступають з художнього тексту» [4].

Першочерговий фактор сприймання художньої літератури – наявність у читача відповідного життєвого досвіду. Він залежить від інтересів, віку, психічного стану учня. Природно, що один і той же твір мистецтва при повторному прочитанні (через проміжок часу) може відкриватися перед учнями різними гранями. Зазвичай учні вибирають з твору лише те, що відзначається яскравістю і новизною, не проникаючи глибоко в зміст і не осмислюючи його.

При переході дітей до середньої школи змінюється їх положення в системі ділових та особистісних стосунків з оточуючим середовищем, людьми [5]. Збільшуються вимоги до інтелекту підлітка, що висуваються як дорослими так і ровесниками. Вчителі переходять на інший стиль спілкування, все частіше звертаючись до розуму та логіки, ніж до почуттів, розраховуючи в свою чергу на відповідну діяльність учнів. У цей час в учнів 5-6 класів відбуваються зміни в таких психічних процесах: сприймання, увага, уява. Разом з тим удосконалюються процеси пам’яті, мовлення, мислення.

Найважливіше інтелектуальне надбання цього віку – це вміння оперувати гіпотезами. Особливо помітним стає процес розвитку свідомості та самосвідомості, поглиблення знань про себе, людей, навколишній світ. Відбувається зміна мотивації навчальної діяльності. Такі види діяльності, як гра, відходять на другий план. Активно удосконалюється самоконтроль. Хоч існує потяг до саморегуляції, але планування діяльності у багатьох учнів 5-6 класів ще відсутнє. Тому обов’язково треба звернути увагу на такий вид роботи, як складання плану.

Цікава, інтелектуальна, захоплююча діяльність, що мотивована престижністю, може досить довго утримувати увагу учня. У цьому віці відбуваються важливі процеси, пов’язані з перебудовою пам’яті. Для підлітка мислити – означає згадувати. Процес запам’ятовування зводиться до мислення, встановлення логічних зв’язків.

Активно розвиваються в цьому віці такі види діяльності як читання, монологічне та письмове мовлення. Це процес від швидкісного читання до декламування напам’ять, від переказу невеликого тексту до усного виступу, висловлювання розмірковувань, власних думок, аргументація їх. Лінія розвитку мовлення безпосередньо пов’язана з мисленням, виявляється в умінні скласти план усного чи письмового повідомлення.

Підлітковий вік відрізняється підвищеною самостійністю, інтелектуальною активністю, яка характеризується бажанням продемонструвати себе та власні здібності. Виникає бажання оцінювати власні вчинки та ставити себе на місце іншої людини. Самовдосконалення самосвідомості саме в цьому віці характеризується особливою увагою дитини до власних недоліків. Тож доречним було б виділення в учня окремих рис, як індивідуальних, неповторних та прагнення вчителя до їх гармонійного розвитку.

Уявний образ «Я» зазвичай складається з обраних переваг інших людей, що цінуються (кумири). Тому учні цієї вікової категорії  люблять пригодницьку, романтичну літературу, адже саме тут розповідається про мужніх, сміливих, правдивих, сильних та вольових героїв. Саме на них хочуть бути схожими діти, відтворюючи ситуації та сцени, прочитані в книжках. Особливо типовою така ситуація є для молодших підлітків у віці 11 – 13 років. Спочатку вони просто захоплюються надзвичайними якостями інших людей, по-доброму заздрять тим, хто має такі якості (10 – 11 років). Потім заявляють про бажання мати такі самі якості (11 – 12 років) і нарешті починають самовиховання (12 – 13років). Прикро, але серед пригодницької чи романтичної літератури, що так цікава учням за новою програмою [6] у 5- му класі  вивчаються тільки два твори –  «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Г.Малик та «Таємниця козацької шаблі» З.Мензатюк, а у шостому – тільки один – «Тореадори з Васюківки» В.Нестайка – твір, безперечно, цікавий, але для сучасних учнів далекий за тематикою, входить до обов’язкової  програми, решта –  «Звук павутинки» В.Близнеця – твір досить складний для шестикласників, адже побудований на прийомі підтексту, та «Химера лісового озера…» Я.Стельмаха знаходяться в списку додаткової літератури для читання (на вибір). Тому й про особливе бажання читати в учня не доводиться говорити. А саме цей вік – це час становлення справжньої індивідуальності, самостійності в праці та навчанні, саме зараз у художній літературі підлітки шукають відповіді на ті проблеми, які їх найбільше хвилюють, осмислюючи своє місце в житті [2].

Психологами доведено, що інтенсивність естетичного розвитку (як і музикального слуху) у кожному віці відзначається своїми особливостями [6]. Найбільше можливостей для цього дає сенситивний, тобто найсприятливіший період, коли найяскравіше виявляється глибина і сила сенсомоторних реакцій, здатність дітей до того, чи іншого навчального предмета, тієї чи іншої діяльності. Якщо для розвитку мовлення найсприятливішим є вік людини від одного до п'яти років, то для літературного - від дванадцяти до п'ятнадцяти. Отже, від того, на якому рівні проходитимуть уроки літератури у п’ятих (підготовчий етап), шостих – восьмих класах, значною мірою залежатиме ставлення учнів до літератури. Естетична глухота, своєрідний дальтонізм у сприйманні художнього твору є частіше наслідком навчання, ніж природним результатом генетичної основи, яка закладена у кожній людині [3].

Результатом проведених досліджень стала модель сприймання епічного твору (рис.1.), яку доцільно використовувати для аналізу та показу наочності чинників, що впливають на сприймання.

Розглянувши всі складові процесу сприймання художнього твору, можна виділити ті показники, які в роботі вчителя будуть характеризувати якість процесу сприймання.

 

Рис.1. Модель сприймання епічного твору

 

Серед них: виразне читання, розуміння змісту епічного твору (здатність повністю відтворити (переказати) весь обсяг видобутої з тексту інформації, вміння виділяти головне, складати план, уміння робити узагальнення та висновки з прочитаного, які свідчать про засвоєння змісту тексту, розуміння підтексту), володіння початковими навичками комплексного аналізу художнього твору (уміння визначати жанрові ознаки епічних творів, вміння бачити та показати красу мовного оформлення твору, вміння виділяти групи персонажів та визначати риси їх характеру), оцінка тексту з аргументацією власної позиції, використання здобутих знань у нових ситуаціях, виникнення стану рефлексії.

Відповідно до цих показників визначимо критерії оцінювання сформованості умінь учнів – підлітків щодо сприймання епічного твору (від найвищого до найнижчого рівнів):

4-й (високий) – учень глибоко розуміє прочитаний художній текст, здатний пояснити його підтекст, аналізує  образи-персонажі через узагальнення їхніх характерних рис, самостійно та аргументовано робить висновки про моральний вибір героїв, демонструє вміння зіставляти прочитаний художній твір з іншими літературними і мистецькими творами;здатний виразити певну емоційну реакцію (стан рефлексії) через виразне читання, висловлювання, продукування власного мистецького твору;

3-й (достатній) – учень розуміє прочитаний художній текст, уміє визначити його сюжет, тему, аналізує  образи-персонажі через узагальнення їхніх характерних рис, здатний інтерпретувати художній твір, демонструє емпатійну реакцію щодо художніх образів твору;

2-й (середній) –учень розуміє та відтворює основну частину художнього тексту (60%-90%),  може проаналізувати твір з допомогою вчителя, його розповідь потребує уточнень та додаткових запитань, допомоги щодо висновків про прочитаний твір, порівняння його з творами інших мистецтв;

1-й (початковий) – учень частково здатний сприймати та репродукувати прочитаний художній твір (відтворює сюжет, називає головних і другорядних героїв), проте не помічає багатьох деталей характеристики образів,  не вміє зіставляти твір  з прочитаними раніше [7].

Треба звернути увагу на те, що кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Як ми бачимо з моделі (рис 1), процес сприймання є циклічним і від систематичності роботи над сприйманням художнього твору – обґрунтованому підборі методів роботи над ним та порядку їх застосування, залежить рівень розвитку умінь сприймання епічного твору. Для повноцінного сприймання художнього твору пропонуємо обов’язково співвіднести етапи роботи над текстом з власне послідовністю дій, включених у процес сприймання, враховуючи особливості молодшого підліткового віку (10-13 років) та домінантного типу пізнання світу кожного учня [8].

Враховуючи розглянуті чинники впливу на сприймання епічного твору, методика роботи над організацією цього процесу в 5-6 класах, буде полягати в послідовному виконанні нижче визначених етапів, які для наочності покажемо на прикладі роботи над казкою «Про правду і кривду» у 5 класі:

1.Ознайомлення з текстом. Виділення груп у класі за домінантним типом сприймання, використовуючи тести [9], або ділення класу на групи за допомогою відповіді на запитання, що учні запишуть у зошит: Прочитайте речення. Закрийте очі й спробуйте визначити: яке вам найбільше до вподоби.

Я хотів би послухати й довідатися: про що розповідає казка; я хотів би побачити, яких героїв зображено у казці;я хотів би уявити: про що йтиметься у казці.

Підкресліть дієслово в обраному вами реченні. Об’єднайтеся у групи за ключовим словом: послухати – аудіали (А), побачити – візуали (В), уявити – кінестетики (К).

Після поділу класу пропонуємо кожній з груп ознайомлення з текстом за допомогою найоптимальнішого методичного прийому. Так, під час роботи над казкою пропонуємо два варіанти: для тих класів, які мають можливість працювати з інтерактивною дошкою й для тих, де ще відсутня можливість інтерактивних технологій. За відсутності інтерактивної дошки візуали читають текст очима, виділяють та виписують ключові означення (прикметники); аудіали обов’язково прослуховують виразне читання вчителя, актора чи учня у групі, виділяють та виписують з тексту ключові іменники; кінестетики під час читання можуть пробігти очима текст та мати можливість крутити в руках якийсь предмет (ручку, олівець), читають пошепки, стоячи, виділяють та виписують з тексту ключові дієслова.

Після обміну груп своїми думками кожний учень заносить дані про свої відчуття, що виникли під час ознайомлення з твором у власну інформативну картку (ставлячи позначки відповідно до типу своєї групи А, В чи К), що допоможе кожному вчителеві глибше пізнати та зрозуміти кожного учня, а учневі – пізнати себе. Наприклад:

ПІБ ______________

Етапи роботи над твором

легко

складно

посередньо

цікавіше

Ознайомлення з текстом (читання)

В

 

 

 

Складання плану до тексту, виділення найсуттєвішого.

 

В

 

+

 Виділення груп персонажів у тексті та їх характеристика

 

 

К

 

Виконання домашнього завдання

В

 

 

+

 

Виконуємо цю дію після кожного з чотирьох етапів роботи, а в кінці підсумовуємо: у який спосіб учневі легше сприймати твір, які види роботи для нього простіші, цікавіші. Звертаємо увагу на те, що виділення одного домінуючого аналізатора, явище складне, і у дітей можуть бути кілька домінант у відносно рівних пропорціях: візуально - кінестетичний, аудіально – кінестетичний. Кілька разів зроблена інформативна картка допоможе вчителю виділити групи учнів за типом пізнання і в подальшому полегшить роботу з добору методичних прийомів проведення уроку.

2.Складання плану до тексту, виділення найсуттєвішого у змісті тексту, співвіднесення тексту з наявними знаннями, включення нового у систему знань. Пропонуємо всім дати відповіді на запитання, згідно власних особливостей сприймання.

Для візуалів:

– Якими були два брати? (багатий та бідний); 

– Яка проблема хвилює бідного небожа? (як краще жити: правдою чи кривдою?);

– З якими  персонажами зустрівся по дорозі небіж? (бідним чоловіком, багатим паном, попом, чортами, нещасними людьми, королем). 

Для аудіалів:

– Якими словами починають відповідати на головне запитання казки дядечко, зустрічні: бідний чоловік, пан, піп? ( Е-е-е!.. Добрі люди!.. );

– Чи однакові ці слова? Чи однакова відповідь у персонажів казки на головне запитання? Про що свідчать слова: Е-е-е!? Чи вживаєте ви такі слова? Коли? (невпевненість).

Для кінестетиків:

– У який спосіб небіж з дядьком шукають відповідь на запитання? (мандруючи дорогою);

– Які пригоди трапилися з небожем на шляху до правди? (Різні зустрічі);  

– Скільки таких зустрічей було у хлопця, й з ким саме він зустрівся на своєму шляху? (7 зустрічей: з бідним чоловіком, паном, попом, чортами, людьми….).

Виділення головної думки за типами пізнання: побачили, почули, відчули; мети – автор хотів показати; автор хотів, щоб  ми почули; щоб ми зробили, змінили;  визначення жанру твору.

Наступною обов’язковою роботою для п’ятикласника вважаємо складання плану до твору. Пропонуємо провести цю роботу так:

Візуали

Аудіали

Кінестетики

 Складають цитатний чи послідовний план, використовуючи ті ключові означення, які були виділені, виписані під час першого ознайомлення з текстом.

Складають план, використовуючи виділені чи виписані ключові іменники.

 

Складають цитатний план, використовуючи ті ключові дієслова, які були виділені, виписані.

 

 

Пропонуємо групам учнів обмінятися думками, звернути увагу на різні види плану: цитатний, послідовний, план характеристики образу, простий. Головне, щоб ці поняття були зрозумілими, тому для учнів п’ятого класу план має бути простим.

3.Аналіз епічного твору. Співвіднесення між собою змісту частин тексту, виділення груп персонажів. Під час роботи над цією ж казкою пропонуємо спочатку всім  змінити основний вид своєї діяльності (тобто візуалам побувати у ролі кінестетиків, аудіалам - у ролі  візуалів, а кінестетикам – аудіалами, у такий спосіб розвиваємо гармонійне сприймання оточуючого світу і допомагаємо визначитися учневі з індивідуальними особливостями: підтвердити чи спростувати думку про те, у який спосіб дитині легше сприймати інформацію). Оскільки для учнів – п’ятикласників предмет української літератури новий, адже в початковій школі маємо читання, то вважаємо за доцільне характеристику образів показати згідно плану й проводити її враховуючи такі види робіт: підбір візуалами описових означень у портреті, самому тексті, пейзажі; знаходження у тексті звуконаслідування, відображення звукової картини тексту аудіалами; підбір кінестетиками опису розвитку дій, визначення частоти використання дієслів у тексті, динаміки сюжетної лінії.

4.Перевірка емпатійних станів, рефлексії. Для перевірки емпатійних станів пропонуємо такі запитання та методику незакінчених речень кожній з груп:

Візуали

Аудіали

Кінестетики

- Які емоції ви відчували під час роботи над твором?

Я бачу головного героя ...

- Які почуття у вас виникли?

 Я хотів би розповісти вдома про…

- Що ви відчули, коли знайомились з твором?

- Як ви ставитесь до того чи іншого героя?

Я уявляю себе в образі…

 

Заключна робота цього етапу – домашнє завдання. Пропонуємо візуалам  підібрати ілюстративний матеріал вдома, або виконати власні асоціативні ілюстрації, добрати кольори, що відповідають змісту твору, кінестетикам підготувати виразне декламування, написати твір–мініатюру або есе, чи опорний конспект, аудіалам зробити власний аудіо запис чи підбір музичних композицій, скласти сенкан до твору - таке завдання обов’язково має бути на вибір і вести не тільки до емпатійних станів, а й у найвищому своєму прояві до рефлексії.

Перевірка стану рефлексії (-Чи змінилися ви прочитавши цей текст? Що саме хотіли б сказати герою? …автору? Що хочете зробити після того як познайомилися з твором?)

Ідеальним, довершеним етапом у сприйманні вважаємо стан рефлексії. Але домогтися такого стану під час роботи над кожним художнім твором дуже складно, майже неможливо. У такий спосіб мали б ідеально виховане суспільство. Головне, щоб цей етап був не просто відмовою учня, а й справді виникав. Бо, спрямовуючи до нього, можемо викликати безвідповідальне ставлення до слів та поверховість. Тобто завдання рефлексивного характеру мають бути не обов’язковими, а лише за бажанням чи вибором учня.

Учні відрізняються один від одного характером відтворювальної уяви, домінантним типом пізнання світу, асоціативного мислення, пам'яті, емоційною вразливістю, особливостями сприймання художніх творів, життєвим досвідом, читацькими інтересами. Тож природно, що їх неоднаково приваблюють художні твори певної тематики, подобаються різні жанри. Стиль митця не завжди імпонує навіть двом із трьох читачів, але, незважаючи на всю складність проблеми, майстерність вчителя літератури завжди вимірювався і вимірюється тим, наскільки люблять читати художні твори учні, наскільки вони здатні отримувати естетичну насолоду від твору, а все це можливе лише за умови, якщо кожен учень буде відчувати увагу вчителя на кожному уроці, небайдужість до своїх досягнень, бажання допомогти опанувати глибину літературного твору.

Головний ефект впливу на читача саме мотиваційно-особистісний, тобто йдеться про формування змін в особистості учня – формування нового ціннісного ставлення не тільки до повідомлюваної інформації, а й до навколишнього світу та самого себе. Головне - обов’язково викликати в учня емпатійні реакції, небайдужість до твору з яким знайомимо, а зробити це можна тільки за допомогою тих методичних  прийомів, які є найбільш прийнятними для кожної особистості та конкретної навчальної ситуації.

Таким чином, упровадження методики організації сприймання епічного твору учнями 5-6 класів на уроках української літератури дасть змогу вплинути на розвиток сприймання та формувати уважного, небайдужого читача, здатного до роздумів над прочитаним і відчуття справжньої насолоди від художнього твору.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392. [Електронний ресурс] // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 19. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF
  2. Програма з української літератури для 5-9 класів зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 04.08.2014 № 895. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
  3. Наукові основи методики літератури. Навчально-методичний посібник / За редакцією доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента АПН України Н.Й.Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 344с.
  4. Молдавская Н.Д. Опыт изучения читательского восприятия старших школьников // Восприятие учащимися литературного произведения и методика школьного анализа. – Л., 1972. – С. 28-56.
  5. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. Кн..2. Психология образования. – 3-е  изд. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1998. – 608с.
  6. Загальна психологія: Підруч. для студ. Вузів / С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704с.
  7. Кондратюк С.Г. Критерії оцінювання сприймання епічного твору учнями 5-6 класів // Укр.     л-ра в загальноосв. шк. – 2008. №10 – С.17-22.
  8. Бредвей Л., Алберс Хил Б. Ребенок от 7 до 14 лет. Как научить Вашего ребенка учиться.  –М.: ЮНВЕС, 1997. – 256 стр.: ил.
  9. Кондратюк С.Г. Особливості сприймання художніх творів учнями крізь проблему домінантного типу пізнання // Укр. л-ра в загальноосв. шк. – 2007. - №12 – С.19-23.

 

 

 

REFERENCES:

  1. Derzhavnyj standart bazovoji i povnoji zagal'noji serednjoji osvity, zatverdzhenyj postanovoju Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23.11.2011 № 1392. (The state standard for basic and secondary education, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine № 1392) Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF  (accessed 1 December 2014).
  2. Programa z ukrajinskoji literatury dlja 5-9 klasiv zi zminamy, zatverdzhenymy nakazom MON Ukrainy vid 04.08.2014 № 895. (Program Ukrainian Literature for Grades 5-9 with the changes approved by MES Ukraine № 895) Available at:  http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/ educational_programs/ 1349869088/   (accessed 1 December 2014).
    1. Naukovi osnovy metodyky literatury. Navchal'no-metodychnyj posibnyk/ Za redakcijeju doktora pedagogichnyh nauk, profesora, chlena-korespondenta APN Ukrainy N.J.Voloshynoji. – K.: Lenvit, 2002.- 344p.
    2. Moldavskaja N.D. (1972), Opyt izuchenija chitatel'skogo vosprijatija starshih shkol'nikov // Vosprijatie uchashhimisja literaturnogo proizvedenija i metodika shkol'nogo analiza, рр. 28-56.
    3. Nemov R.S. (1998), Psihologija: Ucheb. dlja studentov vyssh. ped. ucheb. zavedenij: V 3 kn. Kn..2. Psihologija obrazovanija. – 3-e  izd. –M.: Gumanit.izd.centr VLADOS, 608p.
    4. Zagal'na psyhologija: Pidruch. dlja stud. vuziv/ S.D.Maksymenko, V.O.Zajchuk, V.V.Klymenko. – Vinnycja: Nova Knyga, 2004. – 704p.
    5. Kondratiuk S.G. (2008), Kryteriji ocinjuvannja spryjmannja epichnogo tvoru uchnjamy 5-6 klasiv //  Ukrainian literature in secondary school, (10), pp.17-22.
    6. Bredvej L., Albers Hil B. (1997), Rebenok ot 7 do 14 let. Kak nauchit' Vashego rebenka uchit'sja.  –M.: JuNVES, 256 p.
    7. Kondratiuk S.G. (2007), Osoblyvosti spryjmannja hudozhnih tvoriv uchnjamy kriz' problem dominantnogo typu piznannja // Ukrainian literature in secondary school, (12), pp.19-23.

 

 



Обновлен 01 мар 2015. Создан 27 дек 2014