Nauki Społeczno-Humanistyczne Соціально-Гуманітарні Науки Social and Human Sciences

 

Bondar, Iuriy, 2014. PUBLISHING COMMUNICATION IN THE HISTORY OF UKRAINIAN-POLISH RELATIONS. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 02 (02), pp. 50-58.




 

ВИДАВНИЧА КОМУНІКАЦІЯ

В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ

 

УДК 655.4/.5-048.87(477+438)(045)

Бондар, Юрій,

кандидат політичних наук, доцент,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри видавничої справи та редагування

Інституту журналістики

bondar1969@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

Комунікаційні зв’язки українських і польських видавців сягають давніх часів. Символічним у сенсі дослідження є творення знаменитого рукописного Пересопницького Євангелія, на якому нині присягають українські Президенти. Видане у ХVІ столітті  у Королівстві Польському на українській Волині коштами книгині Анастасії  Заславської-Гольшанської-Дубровицької, воно є одним із символів української нації, уособленням прагнення українців до незалежності і водночас шедевром видавничої справи.

Інший видатний твір, який прикметний для огляду і котрим також пишаються українці, – перший повний переклад Святого письма церковнослов'янською мовою, знакова для всього християнського світу друкована Острозька Біблія 1581 року, що була створена у Речі Посполитій з ініціативи українського громадського й культурного діяча, князя Костянтина Острозького. Прикметно, шо й найперші друки  українців так само з’явилися у Польщі – 1491 року в краківській  майстерні Швайпольта Фіоля, де побачили світ тогочасною українською літературною мовою «Осьмогласник», «Часослов» та інші видання. Українсько-польська видавнича співпраця впродовж століть позначена іменами й творами, які стали спільним надбанням культури двох народів.

Останні революційні події в Україні підтвердили тяглість українсько-польської  культурницької традиції. У часи випробувань журналісти та видавці Польщі засвідчили солідарність з українськими колегами у справі захисту свободи слова, права на професійну діяльність та  інформаційних прав усього суспільства.

Ключові слова: комунікація, видавнича справа, журналістика, видання, твори, проект.

 

PUBLISHING COMMUNICATION  IN

THE HISTORY OF UKRAINIAN-POLISH RELATIONS

 

Bondar, Iuriy,

Candidate of Political Sciences, 

Kyiv National University Taras Shevchenko (Ukraine, Kyiv),

Institute of Journalism,

Associate Professor of Publishing and Editing Department

bondar1969@gmail.com

 

SUMMARY

Communicational relations of Ukrainian and Polish publishers reach ancient times. That is why the investigation of the creation of the famous handwriting Peresopnytsia Gospel, which Ukrainian presidents swear on, is a really symbolic. Published in the sixteenth century in the Kingdom of Poland by funds of Anastasia Zaslavskaya-Golshansky-Dubrovitsa, it is a symbol of Ukrainian desire for independence and at the same time a masterpiece of publishing.

Another outstanding work, which is also a pride of Ukrainian, is the first complete translation of Holy Scripture – Ostrog Bible (1581). It’s interesting that the earliest printings of Ukrainian also appeared in Poland. In 1491 in Krakow workshop there were "Osmohlasnyk", "Book of Hours" and other publications. Ukrainian-Polish cooperation publishing for centuries marked by names that have become the common heritage of culture of both nations.

Recent revolutionary developments in Ukraine have confirmed the continuity of Ukrainian-Polish cultural tradition. In times of trial, journalists and publishers in Poland have shown solidarity with the Ukrainian colleagues in the protection of freedom of speech, the right to vocational activities and information rights of the society.

Keywords: communication, publishing, journalism, work, project.

 

Генезис та розвиток української видавничої справи, зокрема книговидання, в часи різних державних утворень та поза етнічними землями українців, українсько-польську видавничу співпрацю в тих чи інших аспектах досліджували І.Огієнко, А. Животко, Я. Ісаєвич, О. Орос, М. Возняк, М. Тимошик, В. Губарець, Н. Сидоренко, Н. Зелінська, І. Ціборовська-Римарович, М. Василенко та інші українські науковці. Зі здобуттям незалежності України українсько-польське співробітництво, в тім числі у сфері видавничої справи та журналістики, набуло нового поштовху і потребує вивчення та аналізу.

Завдання нашої публікації окреслити видавничу справу як спільне комунікаційно-культурницьке  поле українсько-польської співпраці, проаналізувати сучасний стан видавничого співробітництва українців і поляків у контексті євроустремлінь України, визначивши роль видавничої комунікації у реалізації таких намірів.

Впродовж століть українсько-польські видавничі зв’язки засвідчили взаємозацікавлення і взаємовплив двох видавничих культур, а в ширшому сенсі також двох народів, які споконвік були сусідами і часто єдналися в одних і тих самих державних та культурницьких просторах. Знаковим у сенсі такої співпраці є творчість українського Пророка Тараса Шевченка. Саме польські літератори одними з перших почали перекладати твори Кобзаря, на що у праці «Каменярі. Український текст і польський переклад. Дещо про штуку перекладання» звернув увагу Іван Франко, підкресливши таким чином європейську спільність українсько-польської видавничої традиції [9]. Зазначимо принагідно, що найповніше зібрання творів Шевченка польською побачило світ 2008 року в перекладі українця з Підляшшя, випускника  краківського Ягеллонського університету Петра Куприся з передмовою Президента України Віктора Ющенка українською та польською мовами, де наголошено на значенні книги для взаємозбагачення культур двох народів [8].

 Незалежність України започаткувала новий і доволі плідний етап українсько-польської видавничої співпраці, який позначений різними проектами. Так, під егідою Спілки поляків в Україні у Києві за сприяння української держави почали виходити польськомовна газета «Офіційний Київ» («Dziennik Kijowski»), як додаток до газети «Голос України», журнал «Криниця» («Krynica»), було започатковано книжкову «Бібліотеку Спілки поляків України». Польський Інститут у Києві та Програма «Соціальний капітал і академічні публікації» міжнародного фонду «Відродження» започаткували конкурс «Видання сучасної польської наукової та художньої літератури українською мовою», метою якого проголосили видання українською сучасної польської наукової і науково-популярної літератури з питань комунікації між політичним і громадянським суспільством; публікацій у галузі верховенства права, прав людини та євроінтеграційних процесів; у царині модерної історії та культури; сучасної польської художньої літератури та есеїстки; розширення можливостей доступу до інформації для її ефективного використання у вирішенні актуальних проблем українського суспільства; зміцнення контактів між поляками та українцями.

Останні роки позначилися і спільними видавничо-науковими українсько-польськими проектами. Зокрема, Інститут мистецтвознавства, фольклористики те етнології ім. М.Т. Рильського та Інститут мистецтв Польської академії наук підготували й видали кілька збірників під назвою «Українсько-польські культурні взаємини», де зібрано дослідження з широкого кола культурницьких проблем та співпраці.

Спільні проекти представило на книжковому ринку і українське видавництво «Грані-Т». Серед них альбом «Грані світу. Україна-Польща: єдність зброї крізь віки», детектив для дітей Гжегожа Касдепке «Пригоди детектива Ниточки», поезії Яна Твардовського «Гербарій», які ілюстровані малюнками польських та українських дітей. У першому – спроба показати спільну боротьбу українців і поляків проти поневолювачів Європи, розповідь про військове братерство у битвах  під Хотином 1621 та 1676 років, Віднем 1683 року, Варшавою 1920 року, під час виконання миротворчої місії у Косово 2000-2007 років.

2013 року луцьке видавництво «Терен» запропонувало читачам двомовне видання «Гравітація взаємності. Антологія сучасної української поезії» («Grawitacja wzajemności. Antologia współczesnej poezji ukraińskie»), де зібрано твори  135 поетів з усіх регіонів України і укладачами якого є українська перекладачка Олена Криштальська та відомий польський поет і публіцист Збігнєв Влодзімєж Фрончек.

Польська тематика також у видавничій програмі державних українських видавництв – львівського «Каменяра» та київського  «Етноса», що видає літературу мовами національних меншин України. Тут побачила світ низка видань польською та польських авторів, серед яких «Пан Тадеуш» та «Кримські сонети» Адама Міцкевича, «Польська культура в житті України», «Під одним небом. Фольклор етносів України», «Пісенна культура 171 польської діаспори України» та інші видання[2, 211-212].

Одним із зацікавлень видавців є історична тематика. Міністерство оборони Польщі профінансувало видання двомовної ілюстрованої праці «Жовті Води–1648», де вміщено наукові розвідки  істориків, що вивчають Національно-визвольні змагання середини XVII  століття [10]. Окремі розділи видання (разом їх п’ять) написані як окремо польськими та українським науковцями, так і у співавторстві, що засвідчує  прагнення видавців об’єктивно дослідити драматичні події давньої доби. Унікальний видавничий проект «Польща та Україна у 30-х – 40-х роках XX століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб», в рамках якого побачило світ вже понад десять томів, спільно здійснюють Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі та Інститут національної пам’яті Польщі.  2013 року була підготовлена і побачила світ також англомовна версія видання («Poland and Ukraine in the 30’s-40’s of the XXth Century. Documents from Archives of Secret Services»).

До цього збірника увійшли ранішеине публіковані  архівні матеріали радянських і польських спецслужб, що стосуються найболючіших питань історії України, Польщі та польсько-українських відносин, зокрема, проблем Голодомору в Україні 1932-1933 років, діяльності польського підпілля в Західній Україні, яка увійшла до складу СРСР в 1939-1941 роках,  на Волині та Покутті, Волинської трагедії 1943 року, переселення українців та поляків у 1944-1946 роках, акції «Вісла» 1947 року із примусового виселення українців із Закерзоння (Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина), операції «Сейм» 1944-1946 років зі знищення структур Армії Крайової та ін. Видання було також презентовано в Канаді та США.

Плідно працюють архівісти обох країн. Спільними видавничими проектами стали «Руська (Волинська) Метрика. 1569–1673» (Київ, 2002), довідник «Волинь – Східна Галичина. 1943–1944. Путівник по архівних джерелах» (Варшава, Київ, 2003). У рамках роботи Міжурядової українсько-польської комісії у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей і реалізації українсько-польського проекту «Спільна архівна спадщина» 2009 року побачила світ книга «Архівна спадщина у співпраці Польщі і України» (упорядник Владислав Стемпняк) [1].

Співпраці українських та польських видавців сприяє також участь у міжнародних виставках-ярмарках. Україна була Почесним гостем 52-ї Варшавської книжкової ярмарки 2007 року, Польща – 20-го Львівського форуму видавців 2013 року. Помітним був польський акцент і на ІІІ Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» 2013 року у Києві. На масштабній виставці представили творчість популярних польських письменників Януша Леона Вишневського – автора роману бестселера «С@мотність у мережі» та Барбари Космовської, нотне видання «Фридерик Шопен. Етюди» – перший том серії видань фортепіанної спадщини композитора, підготовлене українським видавництвом «Музична Україна» у співпраці з Польським Інститутом у Києві, книга «Юліан Тувім. Поезії та контексти» – найповніше зібрання українських перекладів поета, книги польського письменника і публіциста  Януша Корчака «Дитя людське», «Право на повагу» та про нього «Януш Корчак. Сторінками біографії» Йоанна Ольчак-Ронікера, підготовлені  видавництвом «Дух і літера». У рамках проекту «Журнальний зал» 2013 року були представлені сучасні польські часописи «Творчість», «Кіно», «Час культури», двомісячник «Нова Східна Європа», спецвипуск якого вийшов українською, та інші видання. Свій подарунок читачам запропонувала на «Книжковому Арсеналі» і українська газета «День». У книжковій серії газети побачило світ видання «Ґедройць Єжи. З нотаток редактора», де зібрано творчий доробок відомого польського мислителя, який зробив значний внесок у польско-українську,  зокрема і видавничу, співпрацю, – виступи, газетні статті та інтерв’ю – за останнє десятиліття його життя [3, 4].

Є й спільні журналістські проекти. Від 2003 року виходить друком польсько-український інтердисциплінарний науковий щорічник «Польща – Україна», засновниками і видавцями якого є Дрогобицький університет та Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської. Чергове число, яке заплановане на 2014 рік, присвячене питанням культури, літератури, історії, суспільно-економічного життя українсько-польського Пограниччя у минулому та нині. У Тернополі від 2006 року виходить польськомовна студентська газета «Zaczek»  Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій.

Видавничий аспект мають і освітні комунікації. Для вивчення українськими поляками рідної мови, історії, культури у місцях компактного проживання поляків між міністерствами освіти України та Республіки Польща укладено двосторонню угоду, в межах якої діє спільна комісія експертів, які працюють  над змістом підручників для загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв з польською мовою навчання. Розвиваються також горизонтальні зв’язки на рівні навчальних установ та громадських інституцій. Свої видавничі напрацювання з польськими колегами має, зокрема, Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, що підтримує тісні зв’язки, зокрема, з Познанським університетом імені Адама Міцкевича. Одним із заходів співпраці стала Міжнародна науково-практична конференція, що відбулася у лютому 2014 року в Слубіце і була присвячена проблемам євроінтеграції, в тім числі в інформаційній сфері.

Польські журналісти підтримують Україну у її прагненні до тіснішої співпраці з іншими європейськими народами. Яскраво це проявилося і під час Євромайдану, коли українці вийшли на вулиці, протестуючи проти урядового рішення призупинити процес євроінтеграції України. 

«Газета Виборча» («Gazeta Wyborcza») оприлюднила звернення, в якому висловила захоплення українцями і закликала колег та читачів підтримати їх. Текст звернення польською, українською та англійською мовами був розміщений на сайті видання, і під ним могли підписатися усі бажаючі. Також газета оголосила Фотоакцію підтримки України. Для участі в ній користувачі мережі могли завантажити жовто-блакитний постер із написом «Ми з вами!», зробити з ним фото і надіслати знімок на адресу видання.

Впливова «Республіка» («Rzeczpospolitа»)  звернулася зі своїх сторінок до польських політиків, щоби ті підтримали євроустремління України і вимагали від ЄС скасування для українців віз, котрі, на думку журналістів, є принизливими. «Українці були і є європейцями. Той факт, що їхня країна не є членом ЄС – це тільки наслідок трагічної долі їхнього краю. Сьогодні у нас є шанс усунути цю несправедливість», – заявили журналісти. Вони підкреслили, що у складний час Польща повинна відіграти провідну роль і допомогти українцям, які, як колись і поляки, намагаються «вирватись з-під опіки Москви».

Про свою підтримку українцям заявили й інші польські видання. На знак солідарності з протестувальниками газета-таблоїд «Факт» («Fakt») випустила спецвипуск українською, який супроводила гаслом «Нехай живе вільна Україна!» Ідея випуску виникла після розгону спецпідрозділами міліції мирних демонстрантів  у ніч на 30 листопада 2013 року. У виданні вмістили інформацію про реакцію світових ЗМІ на події в Україні, думки щодо ситуації провідних польських політиків, зокрема, президента Польщі Броніслава Коморовського та Ярослава Качинського, репортажі спеціальних кореспондентів газети. Частина накладу видання була поширена у Києві на Майдані Незалажності серед протестувальників [7].

Про свою підтримку та готовність надати допомогу українським колегам-журналістам заявила також Польська Асоціація журналістів. У зверненні Правління за підписом президента Асоціації Кшиштофа Скворонскі, віце-президентів Агнешки Ромашевської-Гужі та Піотра Легутка йдеться про необхідність захисту журналістської діяльності задля забезпечення  основоположного права громадян на доступ до інформації та свободу вираження думок. На сайті «Press.pl» сотні польських журналістів поставили підписи під зверненням, яке було оприлюднене наприкінці січня 2014 року. У ньому, зокрема, наголошується:

  «Ми не залишимося пасивними до того, з чим стикаються наші колеги в Україні. Усі випадки порушення свободи слова, фізичного та психологічного насилля є зареєстровані. Жодне вибите око, жодна зламана рука чи залякана сім'я не будуть забуті. Звертаємося до всіх, хто переживає за свободу слова, приєднатися до акції допомоги для українських медіа. Працюючи в надзвичайно важких умовах і з ризиком для життя, 24 години на добу вони транслюють правду про події в своїй країні. Журналісти в Україні роблять те, що є суттю нашої професії. Ми усі повинні їх в цій місії підтримувати.»

Польська Асоціація журналістів оголосила також про збір коштів для працівників українських медіа, які постраждали в ході висвітлення подій Євромайдану. Нищення журналістики, яке відбувається в Україні, наголосила на прес-конференції з нагоди початку акції у Варшаві віце-президент ПАЖ Агнешка Ромашевська-Гужа, це безпрецедентна ситуація в Європі. І вона вимагає максимальної професійної солідарності. Як приклад такої, вона навела допомогу українських колег журналістам польського телеканалу «Белсат» Сергію Марчику та Юрію Висоцькому, яких побили і ув’язнили спецпризначенці у Черкасах. Завдяки об’єднаним зусиллям журналістів телевізійники були звільнені.

1 лютого 2014 року в Польщі відбулася безпрецедентна акція підтримки України. О 17:15 усі польські телеканали та радіостанції одночасно розпочали трансляцію пісні польсько-українського гурту «Taraka» «Подай руку Україні» («Podaj Rękę Ukrainie»), де були такі слова: «Ідем разом, і наша дружба не загине! Прийшов час подати руку Україні!... Після ночі – прийде день! Заспіваємо разом пісень: Ще не вмерла, не вмерла Україна, коли разом – ми одна родина!»…

Висновки. Історія української видавничої справи тісно пов’язана з європейською, зокрема, польською видавничою традицією. Впродовж багатьох років українські та польські видавці поруч, а часто – спільно, творили та творять книжки, періодику та інші друки.

Співпраця двох народів, у тім числі у видавничій сфері, обумовила стійкий взаємовплив, що значною мірою  визначив також формування їх ментальних та офіційних відносин.

Чільні представники інтелігенції, літератури та видавничої справи, громадські діячі  Польщі та України, розуміючи силу друкованого слова, з допомогою видань багато зробили і роблять для налагодження діалогу та взаєморозуміння між двома народами.

Останні революційні події в Україні підтвердили тяглість українсько-польської  культурницької традиції. У часи випробувань журналісти та видавці Польщі засвідчили солідарність з українськими колегами у справі захисту свободи слова, права на професійну діяльність та  інформаційних прав усього суспільства. Коріння такої допомоги не лише у царині фахових інтересів та принципів, вони – у глибшому історичному контексті, що має  окреслено європейський  вимір і є ґрунтом для подальшої українсько-польської, зокрема, видавничої, співпраці.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1.      Архівна спадщина у співпраці Польщі та України: збірник / Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych, Państwowy Komitet Archiwów Ukrainy – Генерадьна дирекція державних архівів, державний комітет архівів України / під ред. В. Стемпляка. – Warszawa-Варшава, 2009. – 239 с.

2.      Бондар Ю. В., Головатий М. Ф., Сенченко М. І. Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко. – К.: ДП «Вид. дім «Персонал», 2010. – 400 с.

3.      Гедройць та українська еміграція: листування 1950-1982 років. – К.,2008. – 752 с.

4.      Гейдройць Єжи.  «З нотаток редактора» / Єжи Гейдройць. – К. : ПрАТ «Українська прес-група», 2013. – 80 с. – (Бібліотека газети «День» «Україна Incognita», серія «Підривна література»).

5.      Огієнко Іван. Історія українського друкарства / Упор., авт.. передмови М. С. Тимошик /Іван Огієнко.  – К.: Наша культура і наука, 2007. – 536 с.

6.      Пачовський Т.І. Павлин Свєнціцький — популяризатор творчості Шевченка / Т. І. Пачовський // 3б. праць Одинадцятої наук, шевч. конф. –  К., 1963. – С. 89 – 95.

7.      Польська газета вийшла українською // Газета по-українськи – 2013. – 17 груд.

8.      Сербенська Олександра. Перше повне польське видання поетичних творів Тараса Шевченка  / Олександра Сербенська // Слово Просвіти. – 2012. – 29 бер.– 4 квіт.

9.      Франко І.Я. Зібрання творів у 50 тт. – Т. 39: Літературно-критичні праці (1911-1914) / І.Я. Франко. – К.: Наук. думка, 1980. – С. 7-20.

10.  Krzеtek T., Majewski W., Nagelski M., Stоrоzenkо I.S. Zolte Wоdy: Жовті Води. – 1648. – Warszawa, 1999. – 318 s.

 

 

REFERENCES:

1.    V. Stempljak (2009) Arhivna spadshhyna u spivpraci Pol'shhi ta Ukrainy. Warszawa. 239 p.

2.    Bondar I., Golovatyj M., Senchenko M (2010) Encyklopedija dlja vydavcja ta jurnalista.
DP «Personal».  400 p.

3.    Gedrojc J. (2008) Gedrioc ta ukrai'ns'ka emigracija: lystuvannja 1950-1982. 752 p.

4.    Gedrojc J. (2013) Z notatok redaktora.  «Ukrai'ns'ka pres-grupa». 80 p.

5.    Ogijenko I. (2007) Istorija ukrai'ns'kogo drukarstva. Nasha kul'tura i nauka. 536 p.

6.    Pachovs'kyj T. (1963) Pavlyn Svjencic'kyj — populjaryzator tvorchosti Shevchenka.
pp. 89 – 95.

7.    Pol's'ka gazeta vyjshla ukrai'ns'koju. Gazeta po-ukrai'ns'ky (17 December 2013)

8.    Serbens'ka O. (2012) Pershe povne pol's'ke vydannja poetychnyh tvoriv Tarasa Shevchenka. Slovo Prosvity (29 March 2012 – 4 April 2012).

9.    Franko I. (1980) Zibrannja tvoriv. Part 39. Literaturno-krytychni praci. pp. 7 – 20.

10.  Krzetek T., Majewski W., Nagelski M., Storozenko I. (1999) Zolte Wody 1648. Warszawa. 318 p.

 

 

 



Создан 06 окт 2014