Nauki Społeczno-Humanistyczne Соціально-Гуманітарні Науки Social and Human Sciences

 

Halunko, Valentine, 2014. THE RUSSIAN NEO-FASCISM: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS AND DIRECTION COUNTERACT IN UKRAINE. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 02 (02), pp. 40-49.




 

РОСІЙСЬКИЙ НЕОФАШИЗМ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА НАПРЯМИ ПРОТИДІЇ В УКРАЇНІ

 

УДК: УДК 340.13

Галунько, Валентин,

доктор юридичних наук, професор,

Університет «Україна» (Україна, Київ)

директор Інституту права та суспільних відносин

e-mail: halunko@i.ua

 

АНОТАЦІЯ

В статті розкрито природу російського неофашизму, як державно-правого явища сформованого на релігійній платформі «Руського миру». Російський неофашизм є провідним чинником світової нестабільності, яка може привести до третьої світової війни. До провідної риси російського неофашизму відноситься абсолютна концентрація влади в руках однієї людини Президента Російської Федерації Володимира Путіна. Він здійснює управління країною через принцип «вождізму» шляхом практичного об’єднання в свої руках законодавчої і виконавчої гілки влади та позбавлення незалежності судової гілки влади.

Соціальну і політичну базу фашистського режиму забезпечує політична партія влади «Єдина Росія» на основі теорії «Руського мира» Руської православної церкви. В Росії здійснюється терор правоохоронних органів над громадянами. Держава здійснює жорстку регламентацію економіки шляхом державного примусу.

На передньому фронті протидії російському неофашизму є український народ, який захищає свою батьківщину від російського агресора. З метою не допущення розширення російського неофашизму є необхідність заборонити на території України діяльності Руської православної церкви Московського патріархату, як джерела розповсюдження антилюдської теорії «Руського миру». Заборонити на територію України використовувати російської символіки. Увести візовий режим з Росією та відгородитися від неї стіною. Провести люстрацію усіх державних та педагогічних працівників, які є прибічниками «Руського миру». Увести кримінальну відповідальність для посадових осіб за розповсюдження ідей «Руського миру» та адміністративну відповідальність для громадян.

Ключові слова: агресія,анексія;протидія,Руська православна церква; режим, ,тероризм; неофашизм, Україна, український народ.

 

THE RUSSIAN NEO-FASCISM: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS AND DIRECTION COUNTERACT IN UKRAINE

 

Halunko, Valentine

Doctor of law Sciences, Professor

"Ukraine" University (Ukraine, Kyiv)

Director of the Institute of Law and Social relations

e-mail: halunko@i.ua

 

SUMMARY

The article deals with the nature of Russian fascism, as a public-legal phenomenon formed on a platform of "Russian World" Russian Orthodox Church. Russian neo-fascism is a leading factor global instability that could lead to a third world war. The leading feature of Russian neo-fascism is the absolute concentration of power in the hands of one person of the President of the Russian Federation Vladimir Putin. He manages the country through the principle of "leaders" by combining practical in his hands legislative and executive branches of government and depriving the independence of the judiciary.

Social and political base of the fascist regime provides the ruling party "United Russia" on the theory of "Russian World" Patriarch Kirill Russian Orthodox Church. In Russia carried out terror law enforcement on citizens. The state exercises strict regulation of the economy through state coercion.

At the forefront of countering against Russian neo-fascism is the Ukrainian person, who defends his homeland from Russian aggression. To prevent the spread of neo-fascism, of Ukrainian society and the state necessary to implement a number measures.

Ban the Russian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate as a source of spreading anti-human theory "Russian World". Prohibit use Russian characters. The Ukraine should introduce a visa regime for Russian citizens. The European community has to build at the state border between Ukraine and Russia protective wall. Make a lustration all public officials and teachers who are supporters of "Russian World". Criminalize for officials for spreading ideas "Russian World" and administrative responsibility to the citizens.

Keywords: aggression, annexation, opposition, Russian Orthodox Church; mode, Ukraine, terrorism; neo-fascism, Ukraine, Ukrainian people.

 

Актуальність дослідження: Незаперечний діалектичний закон розвитку суспільства по спіралі, коли кожне повторювальне історичне явище на новому витку розвитку людства з новими якісними властивостями повторюється говорить про страшну небезпеку Російсько-Українського конфлікту. Немає сумніву, що людство стоїть на порозі третьої світової війни. Людство пережило дві світові війні. Це не тільки незаперечний факт, але й статистика. Виходячи із зазначеного третя світова війна теоретично є можливою. Якщо було вже дві світові війни то буде й третя. Її ніхто не хоче й одночасно більшість людей на землі не уявляють усієї небезпеки, яку становить для них Росія. Людство на серйозному рівні не протидіє чинникам, які ведуть до третьої світовій війни [8].

Український народ залишився один на один у збройному конфлікті з однією із найбільш потужних країн світу в якій виник неофашизм. При цьому у офіційний політичній та суспільній риториці Росія себе не позиціонує з фашизмом. Більш того вона формально заявляє про себе як про країну яка бореться ним. Однак ідеологічний підтекст розуміння політиками та більшістю населення Російської Федерації місця і ролі «Руського мира» в світовому правопорядку та практичні дії свідчать про зворотне.

Аналіз останніх досліджень. Сучасних проблеми російського нефашизму аналізували  вчені та журналісти В. Вишневський, О. Косвінцев, С. Кот, А. Павловський, М. Петров, Л. Сеник, Е. Фромм, В. Чос, І. Яковенко та ін. Однак вони досліджували лише окремі аспекти теоретико-методологічних засад російського неофашизму не здійснили у цій сфері комплексного аналізу.

Мета статті полягає в тому, щоб на основі теорії політології і права, думок на цю проблематику вчених, історичних даних та реального стану речей щодо порушення прав і свобод людини і громадянина російським режим В. Путіна, розкрити теоретико-методологічні засади російського неофашизму та напрями протидії йому в Україні.

Виклад основного матеріалу. Класичний фашизм виник в Італії в 1919 р. після Першої світової війни з глибокого розчарування її результатами. Тоді в Європі демократичні космополітичні сили здобули перемогу над консервативними, монархічними, але перемога демократії не принесла обіцяних благ, а вибухнула криза: хаос, інфляція, масове безробіття[1]. Аналогічна ситуація склалася і Росії на початку 90 років ХХ століття. Після краху радянської імперії до влади прийшли ліберальні демократи. Однак вони не змогли справитися із проблемами російського народу, задовольнити їх розумні сподівання. Олігархічні клади, разом із чиновника від влади цинічно грабували країну. Усе це об’єктивно призвело до незадоволення існуючої владою, яку громадяни Російської Федерації помилково ототожнювали з носіями ліберально-демократичних цінностей [2;3].

Першою ознакою тоталітарного фашистського держави є абсолютна концентрація влади, реалізовану через механізми держави. Така концентрація влади чітко проявляється в Росії як модель політичного управління, що представляє собою жорстку систему при обумовленому підпорядкуванні нижніх рівнів влади верхнім. Впровадив вертикаль влади президент Російської Федерації В. В. Путін, який у 2000 р. проголосив свій політичний курс на зміцнення вертикалі влади: звинувативши губернаторів у сепаратизмі, він запропонував формувати Раду Федерації не з обраних народом голів регіонів і керівників регіональних законодавчих органів, а з «професійних сенаторів», висунутих регіональними властями. Потім він домігся права усувати з посади губернаторів і поділив Росію на 7 федеральних округів на чолі з призначеними ним повпредами, які здійснюють нагляд за губернаторами. У 2005 р. його політична сила «Єдина Росія» стала правлячою. В умовах сьогодення ця партія привласнює собі все більше і більше повноважень, практично реалізувавши свою програму «від партії для влади – до партії влади» [3].

Другою провідною ознакою фашизму є з’єднання законодавчої і виконавчої влади в одній особі та фактична відсутність незалежної судової влади. Такий стан речей  прослідковується в Росії, наприклад Рада Федерації 1 березня 2014 р. одноголосно (при одному голосі проти) прийняла постанову щодо задоволення пропозиції президента Росії «Про використання збройних сил Російської Федерації на Україні», а 24 червня 2014 р., в такий же спосіб і при тотожній підтримці відміняє його. На жаль, російська нижня та верхні палати парламенту є бутафорними утворюванням на зразок радянських. Вони завжди підтримують будь які вимоги президента [4].

Аналогічна ситуація і з судами. Практично усі акції опозиції забороняються, також політично заангажованими є рішеннями судів щодо лідерів опозиції, коли вони за надуманими фактами притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності [6; 7]. Крім того процвітає законодавчо узаконена квазісудова діяльність публічної адміністрації, коли різні державні органи мають можливість без рішення суду своїми адміністративними розпорядження порушувати права громадян.

Третім невід’ємним елементом фашистського режими є управління країною через принцип «вождізму» харизматичного лідера. Не виникає ні у кого сумніву, хто такий лідер в Росії.

Четвертою ознакою фашистського режиму є однопартійна політична система, що не допускає ніяких інших політичних організацій. «Держава – це партія. Партія – це вождь плюс еліта... правління державою має здійснюватися через еліту для народу». В аналізованому нами випадку – це партія «Єдина Росія», яка має повну повноти влади в країні. Її лідером є президент, який оточений фанатично відданими йому силовими структурами, іншими державними чиновниками та «кишеньковими» олігархами.

П’ятою ознакою фашистського режиму є наявність суспільно-політичного руху, що становить масову соціальну базу режиму. Соціально-політичну базу фашистського режиму утверджує не тільки партія «Єдина Росія», але й Руська православна церква. Перша сила робить ставку на маніпуляцію суспільною думкою, державний примус і за допомогою нафто і газових надходжень забезпечує реалізацію популістської соціальної політики проїдання природних багатств. Відповідно її авторитет базується на нестійких чинниках, в першу чергу на грабунку природних ресурсів Сибіру. На відміну від неї Руська православна церква об’єктивно є одним із найбільш авторитетних інституцій. Особливо її авторитет піднявся після приходу до церковної влади патріарха Кирила. Саме його імперську ідеологічну доктрину «Руського миру» втілює в життя державна влада. Іншими словами ідеологічну основу фашистського режиму в Росії створюють дві публічні сили Руська православна церква та партія «Єдина Росія».

Шостою ознакою тоталітарного фашистського режиму є організований державою терор, заснований на перманентному та тотальному насильстві. В Росії терор правоохоронних органів над громадянами став звичайним явищем. Наведемо також типовий приклад «роботи» поліції описаний в російських ЗМІ: в маленьке російське місто Благовєщенськ, була введена група поліцейського спецназу, озброєного автоматичною зброєю. До них приєдналися всі місцеві поліцейські. На протязі чотирьох днів, поліцейські в масках затримували всіх чоловіків у віці від 14 до 50 р., жорстоко били і доставляли в будівлю місцевої поліції, де над ними фізично і морально знущалися. Як було підраховано російськими журналістами незаконному арешту і нелюдському відношенню, піддалося майже 1500 чоловіків і жінок. Не менше двох сотень звернулися за медичною допомогою» [10; 11]. На наш погляд, тут коментарі зайві. В цілому статистика Європейського суду з прав людини чітко фіксує, що в Росії правоохоронні органи широко застосовують тортури [12].

Сьомою ознакою тоталітарного фашистського режиму є антикапіталізм. Якщо перші п’ять ознак є формальними, то антикапіталізм формально може і не проявлятися, але внутрішньо притаманний тоталітаризму. У прагненні до «захисту нації» тоталітарний режим спрямовує всі свої зусилля на централізацію, підпорядкування і контроль усіх сфер життя суспільства, щоб не допустити жодних проявів економічної самостійності. А в такому процесі, звичайно ж, немає місця ні конкуренції, ні економічної незалежності. Звідси і виростає антикапіталізм за жорсткої регламентації економіки та істотній частці позаекономічних форм примусу.

Сучасній Російській державі притаманні усі зазначені риси фашистського режиму за деякими виключеннями. Правляча влада шляхом державного примусу та вбивств ліквідувала усіх незалежних від неї великих бізнесменів [13; 14]. Вона сама є основним олігархом, зосередивши в своїх руках більшість національного багатства країни [15]. Що стосується малого і середнього бізнесу то верхівка російської влади, на словах, намагається створити хороші умови для бізнесу[18]. Проте такі їх наміри зводяться на нівець армією корумпованих чиновників правлячої партії «Єдина Росія», яка в народі справедливо отримала назву «Партія шахраїв і крадіїв» [16;17].

На жаль, більшість російського народу підтримували утвердженню тоталітарного  режиму. Їм необхідно пам’ятати, мудрі положення узагальнені Платоном: скільки б разів не з’являвся тиран, він не виростає невідомо звідки, а тільки з одного кореня – зі становища народного обранця: «народ породив диктатора, народові й годувати його та його друзів»; тиран, якому народ довіряє, не може утриматися від крові своїх підданих, він притягує їх до суду за несправедливими звинуваченнями, відбираючи життя, караючи вигнанням із рідної землі; після приходу до влади тирани починають вимагати від народу особистої охорони, щоб «народний захисник» почувався в безпеці, чим більше тирана ненавидять громадяни, тим більше йому потрібно охоронців; тиран постійно розпочинає нові війни, щоб народ відчував потребу у вожакові; тиран установлює непосильні податки для приватного бізнесу, щоб люди зубожіли від їх сплати і змушені були більше думати про хліб насущний, а менше задумувати щось лихе проти володаря; психологічною сутністю життя в такій державі є страх, який відчувають усі піддані незалежно від суспільного становища, але найбільш «нещасливою» людино в такій державі є сам тиран, який постійно переповнений страхом і змушений перетворюватися на підлабузника щодо свого оточення [21]. На жаль за останні два тисячоліття мало що змінилося.

Таким чином, усі внутрішні ознаки наявності в Російській Федерації фашистського режиму в наявності. Однак, довгий час світова спільнота не звертала на них суттєву увагу. Тільки поодинокі випадки фашистських проявів набували розголосу світової спільноти [19; 20].

Однак з часом, російському фашизму стало тісно втілювати свою доктрину в межах однієї держави. Вони розпочали зовнішню агресію. Для усіх, особливо для України, очі на неофашистський режим Росії відкрилися після анексії Росією Криму. Усі зрозуміли, що проблема неофашизму це не проблеми Росії і України, а виклик для всього світового суспільства.

Після цих подій майже ні в кого не виникала сумніву аналогія у діях сьогоденної Росії і фашистської Німеччини в середині ХХ столітті: створення імперської, антилюдської теорії, яка не визнає загальноприйнятих прав людини та територіальної цілісності будь-якої країни, в якій хтось говорить російською мовою, або ходить до православної церкви; винищення опозиції; проведення популістської соціальної політики; утвердження засад поліцейської держави; захват територій сусідніх країн.

І поруч з таким сусідом має існувати український народ. Однак сусідів не обирають. З фашистським режимом не тільки треба, але й можна боротися. Переважна кількість громадян України не поділяють теорію «Руського міра» і готові протидіяти її. Однак боротися з фашизмом ліберальними демократичними засобами не можливо. Українська влада та суспільство має застосовувати у запобіганні російському фашизму радикальні засоби. Ця боротьба має здійснюватися на законодавчій основі.

 Є необхідність розробки і прийняття закону України «Про запобігання і протидію фашизму в Україні». В якою передбачити наступні заходи:

1. Ідеологічною основою руського неофашизму є теорія «Руського миру» Руської православної церкви. Відповідно у нас немає іншого виходу ніж заборонити її діяльності на території України. Це не означає, що треба закрити православні приходи. Переважна кількість простих священиків цієї церкви є істинно віруючими людьми, які несуть слово Боже до народу. Відповідно їх не можна чіпати. Треба заборонити в’їзд на територію України російським емісарам у рясах, перекрити грошові потоки, які вивозяться з України. При цьому держава не має права втручатися у діяльність простих приходів. Парафіяни мають самі визначитися до якої церви примкнути чи створити нову незалежну.

 2. Заборонити на територію України використовувати російської фашистської символіки: прапора Власівської армії; георгіївської стрічки та ін.

3. Увести візовий режим з Росією. На жаль більшість етнічних українців, які виїхали до Росії, перестали бути патріотами української держави, практично вони підтримують існуючий в Росії фашистський режим. Для нас це п’ята колона, яку спочатку треба нейтралізувати, а потім вести з ними не просту культурну роботу.

4. Дозволи працівникам СБУ та міліції здійснювати примітивне адміністративне затримання до 30 діб осіб, які підозрюються у скоєнні терористичних актів, проповідують ідеї «Руського миру».

5. Люстрація усіх співробітників працівників правоохоронних та інших державних органів, які є прибічниками «Руського миру».

6. Внести необхідні зміни і доповнення до навчальних планів середньої і вищої шкіл.

7. Увести кримінальну відповідальність для посадових осіб за розповсюдження чи сприяння розповсюдженню ідей «Руського миру» та адміністративну відповідальність для громадян.

Висновок. Отже треба розуміти, що ми не виступаємо проти російського народу та Руської православної церкви. Переконані, що російський народ і його церква зможуть подолати в собі фашистські прояви. А поки цього не сталось, ми змушені захищатися від російського нефашистського режиму, який анексував Крим, експортував тероризм в Донецьку та Луганські області, зазіхає на інші частини нашої незалежної держави. Так як основою сучасного руського фашизму є теорія «Руського миру», ця теорія в Україні має бути визначна поза законом, а з її активними прихильникам треба боротися радикальними засобами держави та громадянського суспільства.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1. Klassicheskij fashizm (2014), Available at: http://debryansk-rus.org  (accessed 12 July 2014).

2. Krah liberalizma v Rossii (2014), Available at: http://zapravdu.ru/content/view/143/83/ (accessed 10 June 2014)

3. Hodorkovs'kij M. Krizis liberalizma v Rossii (2014), Available at:  Access: http://khodorkovsky.ru/mbk (accessed 11 June 2014)

4. Zosimenko I.A. Vertikal' vlasti V.V. Putina (2013), Available at:  http://www.nauchforum.ru/node/434 (accessed 27 March 2013)

5. Sovet Federacii otmenil reshenie ob ispol'zovanii rossijskoj armii na Ukraine (2014), Available at:  http://ria.ru/politics/20140625/1013509617.html  (accessed 26 June 2014)

6. Vlasti zapretili lager' oppozicii na Chistyh prudah (2012), Available at:  http://www.rb.ru/article/vlasti-zapretili-lager-oppozitsii-na-chistyh-prudah/6939147.html (accessed 15 March 2012)

7. V Rossii oppozicii zapretili provesti 6 maja akciju v podderzhku «uznikov Bolotnoj» (2014), Available at:  http://www.ua-ru.info/news/13677-v-rossii-oppozicii-zapretili-provesti-6-maya-akciyu-v-podderzhku-uznikov-bolotnoy.html (accessed 30 April 2014)

8. Avstrija sdelala Evrope gadost', prinjav u sebja Putina (2014), Available at:  http://censor.net.ua/news (accessed 23 June 2014)

9. Putin – samyj vlijatel'nyj chelovek goda (2014), Available at:  http://rus.ruvr.ru/2014_01_01/Forbes-Putin-samij-vlijatelnij-chelovek-goda-4307/ (accessed 21 June 2014)

10. Narushenija prav grazhdan sotrudnikami policii v Rossii (2014), Available at:  http://www.km.ru/category/tegi/narusheniya-prav-grazhdan-sotrudnikami-politsii-v-rossii (accessed 26 June 2014)

11. Narushenie prav cheloveka v Blagoveshhenske i rabota "Komissii bystrogo reagirovanija", kak primer obshhestvennogo kontrolja za dejatel'nost'ju pravoohranitel'nyh organov v Rossii (2014), Available at:   http://www.altus.org/pdf/r_k_ru.pdf (accessed 15 March 2014)

12. Pytki – nacional'najaosobennost' narushenija prav cheloveka v Rossii (2011), Available at:   http://pravo.ru/review/view/61126/  (accessed 20 September 2011)

13. Smert' Berezovskogo: policija Britanii vyshla na sled killera (2013), Available at: http://censor.net.ua/news/238332/smert_berezovskogo_politsiya_britanii_vyshla_na_sled_killera (accessed 8 April 2013)

14. Krah JuKOSa vyzvan dejstvijami gosudarstva: (2010), Available at: http://newsland.com/news/detail/id/604704/ (accessed 23 December 2010)

15. Bershidskij L. Vladimir Putin - samyj bogatyj chelovek na Zemle (2013), Available at: http://www.inopressa.ru/article/18sep2013/bloomberg/putin1.html (accessed 8 September 2013)

16. Rossijane priznali "ER" partiej "zhulikov i vorov" (2013), Available at: http://www.mk.ru/politics/russia/article/2013/04/29/848604-rossiyane-priznali-quoterquot-partiey-quotzhulikov-i-vorovquot.html (accessed 29April 2013)

17. The party of crooks and thieves (2011), Available at: http://xn------5cdlca1aqccvl8bfactn0ay5x.xn--p1ai/ (accessed 1October 2011)

18. Medvedev predlozhil proanalizirovat' kreditovanie malogo biznesa iz FNB (2014), Available at: http://ria.ru/economy/20140203/992782160.html (accessed 3February 2014)

19. Pytki i ubijstvo Sergeja Magnitskogo. Sokrytie pravdy gosudarstvennymi organami (2014), Available at: http://russian-untouchables.com/rus/cover-up-presentation/ (accessed 14February 2014)

20. Ubijstvo Litvinenko, "Verojatno, poluchilo sankciju Putina (2010), Available at: http://www.newsru.com/russia/02dec2010/wikil.html (accessed 14February 2010)

21. Platon’s Staat / Griechisch und Deutscn mit kritiscnen und erklarenden Anmerkungen, Bd. 1 (1 -5), Leipzig 1881.

 

REFERENCES:

1. Klassicheskij fashizm (2014), Available at: http://debryansk-rus.org  (accessed 12 July 2014).

2. Krah liberalizma v Rossii (2014), Available at: http://zapravdu.ru/content/view/143/83/ (accessed 10 June 2014)

3. Hodorkovs'kij M. Krizis liberalizma v Rossii (2014), Available at:  Access: http://khodorkovsky.ru/mbk (accessed 11 June 2014)

4. Zosimenko I.A. Vertikal' vlasti V.V. Putina (2013), Available at:  http://www.nauchforum.ru/node/434 (accessed 27 March 2013)

5. Sovet Federacii otmenil reshenie ob ispol'zovanii rossijskoj armii na Ukraine (2014), Available at:  http://ria.ru/politics/20140625/1013509617.html  (accessed 26 June 2014)

6. Vlasti zapretili lager' oppozicii na Chistyh prudah (2012), Available at:  http://www.rb.ru/article/vlasti-zapretili-lager-oppozitsii-na-chistyh-prudah/6939147.html (accessed 15 March 2012)

7. V Rossii oppozicii zapretili provesti 6 maja akciju v podderzhku «uznikov Bolotnoj» (2014), Available at:  http://www.ua-ru.info/news/13677-v-rossii-oppozicii-zapretili-provesti-6-maya-akciyu-v-podderzhku-uznikov-bolotnoy.html (accessed 30 April 2014)

8. Avstrija sdelala Evrope gadost', prinjav u sebja Putina (2014), Available at:  http://censor.net.ua/news (accessed 23 June 2014)

9. Putin – samyj vlijatel'nyj chelovek goda (2014), Available at:  http://rus.ruvr.ru/2014_01_01/Forbes-Putin-samij-vlijatelnij-chelovek-goda-4307/ (accessed 21 June 2014)

10. Narushenija prav grazhdan sotrudnikami policii v Rossii (2014), Available at:  http://www.km.ru/category/tegi/narusheniya-prav-grazhdan-sotrudnikami-politsii-v-rossii (accessed 26 June 2014)

11. Narushenie prav cheloveka v Blagoveshhenske i rabota "Komissii bystrogo reagirovanija", kak primer obshhestvennogo kontrolja za dejatel'nost'ju pravoohranitel'nyh organov v Rossii (2014), Available at:   http://www.altus.org/pdf/r_k_ru.pdf (accessed 15 March 2014)

12. Pytki – nacional'najaosobennost' narushenija prav cheloveka v Rossii (2011), Available at:   http://pravo.ru/review/view/61126/  (accessed 20 September 2011)

13. Smert' Berezovskogo: policija Britanii vyshla na sled killera (2013), Available at: http://censor.net.ua/news/238332/smert_berezovskogo_politsiya_britanii_vyshla_na_sled_killera (accessed 8 April 2013)

14. Krah JuKOSa vyzvan dejstvijami gosudarstva: (2010), Available at: http://newsland.com/news/detail/id/604704/ (accessed 23 December 2010)

15. Bershidskij L. Vladimir Putin - samyj bogatyj chelovek na Zemle (2013), Available at: http://www.inopressa.ru/article/18sep2013/bloomberg/putin1.html (accessed 8 September 2013)

16. Rossijane priznali "ER" partiej "zhulikov i vorov" (2013), Available at: http://www.mk.ru/politics/russia/article/2013/04/29/848604-rossiyane-priznali-quoterquot-partiey-quotzhulikov-i-vorovquot.html (accessed 29April 2013)

17. The party of crooks and thieves (2011), Available at: http://xn------5cdlca1aqccvl8bfactn0ay5x.xn--p1ai/ (accessed 1October 2011)

18. Medvedev predlozhil proanalizirovat' kreditovanie malogo biznesa iz FNB (2014), Available at: http://ria.ru/economy/20140203/992782160.html (accessed 3February 2014)

19. Pytki i ubijstvo Sergeja Magnitskogo. Sokrytie pravdy gosudarstvennymi organami (2014), Available at: http://russian-untouchables.com/rus/cover-up-presentation/ (accessed 14February 2014)

20. Ubijstvo Litvinenko, "Verojatno, poluchilo sankciju Putina (2010), Available at: http://www.newsru.com/russia/02dec2010/wikil.html (accessed 14February 2010)

21. Platon’s Staat / Griechisch und Deutscn mit kritiscnen und erklarenden Anmerkungen, Bd. 1 (1 -5), Leipzig 1881.

 

 

 



Создан 06 окт 2014