Nauki Społeczno-Humanistyczne Соціально-Гуманітарні Науки Social and Human Sciences

 

Drach, Iryna, 2017. COMPETENCE-ORIENTED TASKS IN THE SCHOOLS EDUCATIONAL SYSTEM. Polish-Ukrainian scientific journal, 03 (15).




КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ В СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

 

УДК 378.013-047.22

 

Драч, Ірина,

доктор педагогічних наук, доцент,

Інститут вищої освіти Національної академії

педагогічних наук (Україна, Київ),

перший заступник директора,

e-mail: drach_i@ukr.net

 

АНОТАЦІЯ

Інформаційне суспільство і пов’язаний з ним новий тип  економіки висуває і нові вимоги до випускників шкіл, серед яких все більший пріоритет отримують системно організовані знання, комунікативність, здатність до рефлексії та  самоорганізації. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує ідеологію компетентнісного підходу до змісту шкільної освіти, відкриває нові можливості для розгортання компетентнісно орієнтованих педагогічних технологій.

Практична імплементація компетентнісного підходу в освітню діяльність сучасної школи передбачає володіння вчителями логікою побудови компетентнісно орієнтованих завдань, використання їх як засобу формування в учнів предметних та міжпредметних компетентностей.

Компетентнісно-орієнтоване завдання має організовувати навчально-пізнавальну, дослідницьку, проектну діяльність учнів, а не відтворення ними інформації або окремих дій. Даний вид завдань виконує гностичну, виховну, аксіологічну, мотиваційно-стимулюючу, керуючу, контрольно-оцінну функції, домінуючою серед них виступає предметно-діяльнісна.

Ключові слова: компетентність, компетентнісно орієнтовані завдання, конструктор компетентнісно орієнтованих завдань

 

COMPETENCE-ORIENTED TASKS IN THE SCHOOLS EDUCATIONAL SYSTEM

 

Drach, Iryna,

Doctor Educational Sciences, associate professor,

Instintute of Higher Education of National Academy

of Educational Sciences of Ukraine (Ukraine, Kyiv),

e-mail: drach_i@ukr.net

 

SUMMARY

The information society and the new type of economy associated with it also puts forward new requirements for graduates of schools, among which systematically organized knowledge, communicativeness, ability to reflect and self-organization receive an increasing priority. The need to address this problem actualises the ideology of a competent approach to the content of school education, opens up new opportunities for the deployment of competence-oriented pedagogical technologies.

The practical implementation of a competent approach to the educational activities of the modern school involves the teachers' ownership of the logic of building competently oriented tasks, using them as a means of forming students in subject and intersubject competencies.

Competent-oriented task should organize educational, cognitive, research, project activity of students, instead of reproduction of information or individual actions. This kind of tasks fulfills the gnostic, educational, axiological, motivational-stimulating, controlling, control and evaluation functions, the dominant among them is subject-activity.

Keywords: competence, competence-oriented tasks, designer of competence-oriented tasks

 

Модернізація вітчизняної системи освіти передбачає зростання вимог до освітньої діяльності у школі щодо підготовки випускників у контексті  виконання соціальних і виробничих завдань в умовах динамічних змін, що відбуваються в інформаційному суспільстві. Новий тип  економіки висуває і нові вимоги до випускників шкіл, серед яких все більший пріоритет отримують системно організовані знання, комунікативність, здатність до рефлексії та  самоорганізації, що дозволяють успішно організовувати діяльність в широкому оціальному, економічному та культурному контекстах.

 

Як зазначено в Концепції нової української школи, потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня школа України.  Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до ризику та інновацій, – ось хто поведе українську економіку вперед у ХХІ столітті [1, с.5–6].

 

У контексті глобалізованого суспільства школам слід готувати учнів до світу, в якому належить взаємодіяти з людьми з іншої культури і бути готовими розглядати і приймати різні ідеї, перспективи і цінності; до світу, в якому люди повинні вміти довіряти один одному і співпрацювати, незважаючи на відмінності; до світу, в якому на їхнє життя впливатимуть питання, що виходять за рамки національних кордонів. Інакше кажучи, школи повинні перейти від світу, де традиційні знання швидко знецінюються, до світу, де росте вплив фундаментальних компетенцій, заснованих на актуальному наборі класичних і сучасних знань поряд з навичками, особистими якостями і самоосвітою [2].

 

Проект Закону України «Про освіту» передбачає, що метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності [3].

 

Таким чином, вимоги до випускника школи вже не «покриваються» традиційними поняттями «знання», «вміння», навички». При оцінюванні результату освіти має відбутися переорієнтація з понять «навченість», «вихованість» на поняття «компетентність» та «компетенція», що відкриває нові можливості для розгортання компетентнісно орієнтованих педагогічних технологій.

 

Традиційне навчання у школі передбачає викладання теоретичного матеріалу з наступним його закріпленням шляхом розв’язування навчальних завдань. Кожна така задача потребує наявності чітко визначеної моделі (у вигляді конкретних формул чи законів, які слід застосувати), прописаних вхідних даних та результатів. Разом з тим, в реальному житті людина зустрічається із «життєвими», а не поставленими завданнями. Саме до розв’язання таких завдань має готувати учнів сучасна школа.

 

Аналіз психолого-педагогічної літератури [4–6] щодо запровадження компетентнісного підходу в освіті дозволив виокремити наступні його концептуальні ідеї:

  • компетентнісно-орієнтована освіта спрямована на те, що в процесі освіти потрібно не просто забезпечити засвоєння учнем знань, умінь та навичок, а спрямувати його на самостійне добування і адекватне застосування отриманих знань, на набуття цілісного досвіду вирішення різноманітних життєвих проблем;
  • у процесі освітньої діяльності у школі має відбутися не лише опанування учнями компетентностями з окремих дисциплін, а і формування у них потенціалу цілеспрямованого саморозвитку, який уможливить здійснення успішної майбутньої професійної та соціальної діяльності в умовах трансформаційних процесів в сучасному суспільстві; 
  • компетентнісний підхід, який почав формуватися в руслі пошуку шляхів оптимізації формальної освіти, актуалізує проблему розвитку і саморозвитку людини поза її рамками – шляхом неформальної та інформальної освіти [7].

Імплементація компетентнісного підходу в освітню діяльність сучасної школи спрямовує на формування в учнів як предметних, так і ключових (міжпредметних) компетентностей, основними серед яких Концепцією нової української школи визначено наступні:

  • спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування;
  • основні компетентності у природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати;
  • інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо);
  • уміння вчитися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя;
  • спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування;
  • математична компетентність. Культура логічного і алгоритмічного мислення. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем;
  • ініціативність і підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Вміння раціонально вести себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо;
  • обізнаність та самовираження у сфері культури. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
  • екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя;
  • соціальна та громадянська компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття [1, c. 11–12].

 

Формування компетентностей передбачає володіння вчителями логікою побудови компетентнісно орієнтованих завдань. У науковій та методичній літературі зустрічається багато термінів, що позначають різні види і характеристики навчальних завдань: завдання, задача, навчальна задача, пізнавальне і творче завдання, вправа, тест, проблемна ситуація тощо. Проте відсутність чіткого розуміння поняття призводить до того, що навчальний матеріал, який міститься у різних підручниках, далеко не завжди відповідає сутності компетентнісного підходу, не сприяє ефективності навчання, ускладнює роботу з активізації навчально-пізнавальної діяльності суб’єктів.

 

Беручи до уваги визначення О. Леонтьєва, що задача – це ціль, подана у певних умовах, можна зробити висновок: задача є одиницею  навчально-пізнавальної діяльності, найголовнішою характеристикою якої є можливість реалізації диференційованих навчальних цілей.

 

Слід зазначити, що у сучасній дидактиці поняття «завдання» та «задача» чітко не відокремлюються. При розкритті особливостей побудови компетентнісно орієнтованих завдань будемо спиратися на визначення завдання, запропоноване вітчизняним вченим академіком В. Бондарем: завдання – те, що задається для виконання аналітико-вербальним, лабораторним чи практичним способами, окремі дослідницькі дії поетапного руху до мети наукового пошуку [8].

 

Як відомо, компетентність завжди формується і проявляється в діяльності. Тому її формування має здійснюватися в ході освітнього процесу через засвоєння знань, набуття вмінь та розвиток особистісних якостей учнів. На нашу думку, основним засобом формування предметних та міжпредметних компетентностей мають виступати компетентнісно-орієнтовані завдання, які включають в себе зміст і технології навчання, викладання та оцінювання якості навчання учнів.

 

Компетентнісно-орієнтоване завдання має організовувати навчально-пізнавальну, дослідницьку, проектну діяльність учнів, а не відтворення ними інформації або окремих дій. Даний вид завдань виконує гностичну, виховну, аксіологічну, мотиваційно-стимулюючу, керуючу, контрольно-оцінну функції, проте домінуючою серед них виступає предметно-діяльнісна, що полягає у формуванні в учнів здатності застосовувати знання та вміння, набуті при вивченні окремих предметів, при вирішенні різноманітних «життєвих» завдань.

 

У науковій літературі в якості основних виділяють наступні типи
компетентнісно-орієнтованих завдань:

1. Предметні: в умові описана предметна ситуація, для вирішення якої потрібне встановлення і використання широкого спектру зв'язків предметного змісту, що вивчається в різних розділах дисципліни; в ході аналізу умови необхідно осмислити інформацію, представлену в різних формах; сконструювати спосіб вирішення (шляхом об'єднання вже відомих способів). Отриманий результат забезпечує пізнавальну значимість рішення і може бать використаний при вирішенні інших завдань (завдань).

2. Межпредметні: в умові описана ситуація мовою однієї з предметних областей з явним або неявним використанням мови іншої предметної галузі. Для розв’язання таких завдань потрібно застосовувати знання з відповідних галузей, досліджувати умови з точки зору виділених предметних галузей, а також здійснювати пошук відсутніх даних. При цьому розв’язання і відповідь можуть залежати від вихідних даних обраних (знайдених) учнями.

3. Практичні: в умові описана практична ситуація, для вирішення якої потрібно застосовувати не тільки знання з різних предметних галузей (обов'язково включають досліджувану дисципліну), але й придбані учнями на практиці, в повсякденному досвіді. При цьому недостатньо задати тільки сюжетну фабулу, дані в такій задачі не повинні бути відірвані від реальності.

 

Зміст компетентнісно-орієнтованого завдання повинен відповідати наступним вимогам:

1) для посилення навчальної мотивації формулювання компетентнісно-орієнтованих завдань або результат його рішення повинні представляти для учнів пізнавальну, загальнокультурну або соціальну значимість;

2) розв’язання компетентнісно-орієнтованих завдань повинно бути спрямоване  не стільки на отримання відповіді, скільки на привласнення учнями нового фактологічного або методологічного знання (методу, способу рішення, прийоми) з можливим перенесенням в інші аналогічні ситуації, формування у них соціально значущих особистісних якостей;

3) умова завдання формулюється як проблема або проблемна ситуація, яку необхідно вирішити засобами певного навчального предмету (предметні компетентнісно-орієнтовані завдання); різних навчальних предметів (міжпредметні компетентнісно-орієнтовані завдання); за допомогою знань, набутих на практиці (практичні компетентнісно-орієнтовані завдання), на які немає явної вказівки в тексті завдання;

4) завдання передбачає недетермінованість дій учня при його виконанні тобто спосіб виконання завдання учневі не відомий повністю або складається з комбінації відомих йому способів;

5) при виконанні компетентнісно-орієнтованих завдань можуть бути використані різні способи, допускається можливість переформулювання (конкретизація, узагальнення, введення додаткових умов) завдання залежно від знань та індивідуальних особливостей учня;

6) інформація в завданні може бути надмірною, відсутньої або суперечливою. Учень повинен відібрати необхідні йому для вирішення завдання дані або у разі недостатності здійснити пошук додаткової інформації. Дані в завданні можуть бути представлені в різній формі: у вигляді малюнка, таблиці, схеми, діаграми, графіка, тексту, відео тощо;

7) в результаті роботи над компетентнісно-орієнтованими завданнями учні повинні придбати і продемонструвати певний набір знань, умінь, навичок, а також має відбутися розвиток їх особистісних якостей;

8) отриманий результат виконання компетентнісно-орієнтованих завдань повинен бути значущий для учнів, тому необхідна явна або прихована вказівка сфери застосування результату.

 

Алгоритм конструювання компетентнісно-орієнтованих завдань передбачає покрокове виконання наступних дій:

1. Визначення аспекту (-ів) компетентності, що підлягає формуванню або оцінюванню.

2. Розроблення завдання на основі обраного аспекту.

3. Пошук джерел, що дозволяють реалізувати плановану діяльність.

4. Формування мотивів і стимулів.

5. Створення ключів або модельних відповідей, шкал, бланків та інструкцій до пред'явлення результату рішення задачі.

6. Самоекспертіза завдання  [9].

 

Самим змістовним з наведених є другий етап, тому зупинимося на ньому докладніше. Для реалізації другої дії представленого алгоритму пропонуємо використання таксономії педагогічних цілей американського вченого Б. Блума. Таксономія – (від грец. taxis – розташування, лад, порядок, і nomos – закон) – ієрархічно вибудувана система цілей і результатів від простої до складної системи. Використання таксономії в умовах компетентнісно орієнтованої освіти зумовлено необхідністю правильно ставити педагогічні цілі і відповідно до них формулювати завдання для студентів, а також підбирати адекватні методи та інструменти оцінювання, проводити рефлексію за результатами навчання.

 

Таксономія Б. Блума визначає способи класифікації розумових умінь, починаючи від найпростіших навчальних дій (знання, розуміння, застосування) до найскладніших (аналіз, синтез, оцінка). Причому високі рівні мислення (аналіз, синтез, оцінка) включають всі пізнавальні вміння нижчих рівнів (знання, розуміння, застосування). Тобто при вибудовуванні змісту освіти варто починати ускладнення в міру того, як людині потрібно не просто запам'ятати щось, але й застосувати; спочатку застосувати в знайомій ситуації, потім у схожій, а потім в абсолютно незнайомій. Тільки потім вже використовувати кілька різних методів (можливо частинами) в абсолютно нових умовах. Формування в учнів предметних та ключових компетентностей з використанням таксономії Блума зумовлює певну послідовність подання матеріалу, використання теорії і практики, звернення до попереднього досвіду учня і його життєвих ситуацій.

 

Використовуючи таксономію Б. Блума, відповідно до якої виділяється шість категорій навчальних цілей – знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка – нами розроблено «конструктор компетентнісно орієнтованих завдань» (табл.1) для когнітивної групи цілей. Кожна категорія розкривається через систему дій учня, які представлені у вигляді кліше для формулювання відповідного завдання.

Таблиця 1

Конструктор компетентнісно-орієнтованих завдань

Навчальні цілі

Формулювання завдань

Знання

Дайте визначення; назвіть основні частини; дайте визначення; перелічіть; згрупуйте разом; складіть список понять,які стосуються; розташуйте у певному порядку; викладіть у формі тексту; прочитайте самостійно.

Розуміння

Поясніть причини того, що…; визначте у загальних рисах кроки, які необхідні для того, щоб…; покажіть зв’язки, які існують між…; спрогнозуйте розвиток…; прокоментуйте положення про те, що…; переформулюйте ідею про те, що…; наведіть приклади.

Застосування

Відобразіть інформацію графічно, запропонуйте спосіб, який дозволяє…; порівняйте; обґрунтуйте; проведіть (розробіть) експеримент, який підтверджує…; розрахуйте; проведіть презентацію.

Аналіз

Розкрийте особливості; проаналізуйте структуру з точки зору…; складіть перелік основних властивостей; розробіть класифікацію на основі…; знайдіть в тексті (моделі, схемі, тощо) те, що…; виокремте принципи, які є підґрунтям…

Синтез

Запропонуйте новий варіант; розробіть план; знайдіть новий спосіб, який дозволяє…; запропонуйте нову (власну) класифікацію; напишіть можливий сценарій розвитку; викладіть власну думку.

Оцінка

Ранжуйте… і обґрунтуйте; виберіть оптимальне рішення і оцініть значущість (доцільність, недоліки, тощо);визначте можливі критерії оцінювання; викажіть судження; оцініть можливості; проведіть експертизу стану.

 

 

Компетентнісна модель навчання передбачає принципові зміни у порівнянні з навчальним процесом, заснованим на концепції «засвоєння знань». Це  стосується як його організації, так і діяльності вчителів та учнів. Основною цінністю навчання стає не засвоєння інформації, а оволодіння учнями такими уміннями, які дозволяли б їм визначати свої цілі, приймати рішення і діяти в різноманітних ситуаціях.

 

Використання компетентнісно орієнтованих завдань у системі шкільної освіти змінює саму сутність освітньої діяльності і має цілу низку вагомих переваг: сприяє розвитку мислення та творчого потенціалу учнів, їх здатності до побудови логічних зв’язків, а також створює середовище для генерування ідей та рефлексії.

 

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ;

  1. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс]. – http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf.
  2. Фейдл Ч. Четырехмерное образование: компетенции, которые нужны для успеха // Ч. Фейдл, М. Бялик, Б. Триллинг [Електронний ресурс]. – http://www.skolkovo.ru/public/images/stories/news/2016/SKOLKOVO_SEDeC_4D_Education.pdf .
  3. Проект Закону України “Про освіту” [Електронний ресурс]. –  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58639є.
  4. Пометун О.І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в освіті // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: ”К.І.С.”, 2004. – С. 66–72.
  5.  Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: ”К.І.С.”, 2004. – С. 47–52.
  6.  Біла книга національної освіти України / Т.Ф. Алексєєнко, В.М. Аніщенко, Г.О. Балл [та ін.,]; заг. ред. акад. В.Г.Кременя; НАПН України. – К.: Інформ. системи, 2010. – 342 с.
  7. Драч І. І. Управління формуванням професійної компетентності магістрантів педагогіки вищої школи: теоретико-методичні засади : монографія / І. І. Драч. – К. : Дорадо-Друк, 2013. – 456 с.
  8. Бондар В. І. Дидактика / В. І. Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264 с.
  9. Шехонин А.А. Компетентностно-ориентированные задания в системе высшего образования // А. А. Шехонин, В. А. Тарлыков, И. В. Клещева [и др.] . – СПб: НИУ ИТМО, 2014. – 98 с.

 

REFERENCES:

  1. Nova ukrainska shkola: konceptualni zasadu reformuvannja serednjoi shkolu. – Available at:  http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf
  2. Fejdl, C. Cheturechmernoe obrazovanie: kompetencii, kotorue nyznu dlya uspeha. – Available at:  http://www.skolkovo.ru/public/images/stories/news/2016/SKOLKOVO_SEDeC_4D_Education.pdf
  3. Proect Zakony Ukrainu “Pro osvity”. – Available at:  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58639є
  4. Pometun, О. I. (2004). Diskusija ukrainskih pedagogiv navkolo putan zaprovadgennja kompetentnisnogo pidhodu v osviti // Kompetentnisnuj pidhid u suchasnij osviti: svitovuj dosvid ta ukrainski perspectuvu: Biblioteka z osvitnjoi polituku / Pid zag. rеd. О.V. Оvcharyk. Кyiv: ”К.І.С.”. – S. 66–72.
  5. Bibik, N. M. (2004). Kompetentnisnuj pidhid: refleksuvnuj analiz zastosuvannya // Kompetentnisnuj pidhid u suchasnij osvitu: svitovuj dosvid ta ukrainski perspectuvu: Biblioteka z osvitnjoi polituku / Pid zag. rеd. О.V. Оvcharyk. Кyiv: ”К.І.С.”. – S. 47–52.
  6. Bila knuga nacionalnoi osvitu Ukrainu / T. F. Alekseenko, V.M. Anichenko, G. O. Bal [ta in.]; za zag. rеd. acad. V.G. Kremenya; NAPN Ukrainu. – K.: Inform.sustemu, 2010. – 342 s.
  7. Drach, І. І. (2013). Upravlinnya formuvannjam profesijnoi kompetentnosti magistrantiv pedagogiku vushoi shkolu: teoretuko-metoduchni zasadu : monografija. Кyiv : Dorado-Druk. – 456 s.
  8. Bondar, V. I. (2005). Dudactuka. Кyiv : Lubid. – 264 s.
  9. Shehonin, А. А. (2014). Kompetentnostno-orientirovannue zadaniya v sisteme vuschego obrazovaniya // А. А. Shehonin, V. А. Таrlukov, I. V. Кlescheva [i dr.]. – SPb: NIU IТМО. – 98 s.


Обновлен 25 окт 2017. Создан 30 авг 2017