Nauki Społeczno-Humanistyczne Соціально-Гуманітарні Науки Social and Human Sciences

 

Годлевський, Максим, 2015. «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» АМЕРИКАНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИН ЗА АДМІНІСТРАЦІЙ БАРАКА ОБАМИ. Nauki Społeczno-Humanistyczne. Polsko-ukraińskie czasopismo naukowe, № 03 (07), s. 26-36.




Годлевський, Максим, 2015. «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» АМЕРИКАНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИН ЗА АДМІНІСТРАЦІЙ БАРАКА ОБАМИ. Nauki Społeczno-Humanistyczne. Polsko-ukraińskie czasopismo naukowe, № 03 (07), s. 26-36. 

 

 

«ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» АМЕРИКАНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИН

 ЗА АДМІНІСТРАЦІЙ БАРАКА ОБАМИ 

 

Годлевський, Максим,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна, Київ),

кaфедра нової та новітньої історії зарубіжних країн,

аспірант,

MaxGodlevskiy@gmail.com

 

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються зміни у зовнішній політиці США за адміністрації Барака Обами. Головний акцент спрямовується на перегляді відносин з Російською Федерацією та проголошенні політики «перезавантаження». В свою чергу вона виступає прикладом того як на російському напрямку Білим домом була здійснена спроба реалізувати доктрину «розумної сили. Ця концепція передбачає розробку інтегральної стратегії, ресурсної бази та інструментарію з метою досягнення  результату з використанням як жорсткої, так і м’якої сили які є  ключовими компонентами реалізації зовнішньополітичного курсу країни.

Ключові слова: зовнішня політика, США, Російська Федерація, «перезавантаження», Барак Обама.

 

 

THE "RESET" OF  US-RUSSIAN RELATIONS UNDER

THE OBAMA ADMINISTRATIONS

 

Godlevskiy, Maksym,

Taras Shevchenko National University of Kyiv, (Ukraine, Kyiv),

Department of Foreign Nations Modern and Contemporary History, 

PhD student,

MaxGodlevskiy@gmail.com

 

 

                                                     SUMMARY

The article describes the changes in American foreign  policy under the B. Obama administrations. The  main emphasis is put on reviewing relations with the Russian Federation and the proclamation of "reset" policy. In turn, it serves an example of how the Russian direction of  the White House attempt was made to implement the doctrine of "smart power. This concept involves the development of an integrated strategy, resource base and tools to achieve results using hard and soft power as the key components of the implementation of foreign policy.

Key words: foreign policy, the United States of America, the Russian Federation,"reset", Barack Obama

 

 

Перед адміністрацією Барака Обами постала проблема перегляду відносин з Російською Федерацією. З цією метою Вашингтоном була проголошена політика «перезавантаження». Щоб підтвердити серйозність своїх намірів державний секретар США Г. Клінтон на зустрічі в Женеві в березні 2009 р. презентувала російському міністру закордонних справ С. Лаврову символічну кнопку, яку міністри натиснули разом.

 

Практичним початком нової міжнародної лінії США стало визнання Вашингтоном закінчення існування концепції «однополюсного світу». Тим самим адміністрація президента Б. Обами відмовилася від концептуальних претензій свого попередника Дж. В. Буша на глобальне домінування. У своїй промові 23 вересня 2009 р. на 64-й сесії Генеральної Асамблеї ООН Б. Обама заявив: «Жодна країна не може і не повинна намагатися домінувати над іншими країнами. Жоден світовий порядок, який підносить одну країну або групу країн, не буде успішним»[14].

 

 Адміністрація Б.Обами, яка прийшла до влади в січні 2009 р., отримала складну зовнішньополітичну спадщину. Проблеми американської зовнішньої політики не обмежувалися російським напрямком. США грунтовно загрузли в непопулярній війні в Іраку, не вдалося домогтися вирішальних успіхів в Афганістані, тривало ослаблення американських позицій на Близькому Сході і в ісламському світі в цілому. Намітився стійкий ріст антиамериканських настроїв у більшості країн Європи, в Латинській Америці, та в інших регіонах.

 

Зіткнувшись з цілим комплексом зовнішньополітичних та внутрішніх проблем, адміністрація Б. Обами була змушена почати перегляд багатьох основ зовнішньої політики республіканців. Вашингтон став намацувати нові підходи до відносин з традиційними союзниками, посилюючи акцент на діалозі і поділі відповідальності за прийняті рішення. Було оголошено про прискорене виведення американських військ з Іраку, зміну стратегії в Афганістані. Стала мінятися і риторика Вашингтона : основний наголос робився на бажаності багатосторонніх, колективних дій, на необхідності пошуку компромісів з опонентами, на повазі до незахідних цінностей. Вашингтон став подавати сигнали про готовність відновити процес ядерного роззброєння.

 

В початковий період правління Б.Обами американсько-російські відносини розглядалися в Білому домі насамперед через призму вирішення інших зовнішньополітичних проблем, які мали першочергове значення для Вашингтона. Взаємодія з Росією, на думку Білого дома, повинна була сприяти реалізації завдань американської політики. Насамперед це стосувалося ситуації в Афганістані, де від Росії певною мірою залежав успіх коаліційних сил Сполучених Штатів та їхніх союзників. Росія залишалася одним з ключових гравців з питань ядерного непоширення, без участі російської сторони було важко розраховувати на просування вперед в контексті іранської і північнокорейської ядерних програм.

 

Також Сполучені Штати потребували взаємодії з Росією у боротьбі з міжнародним тероризмом. Для США було вкрай важливим забезпечити прихильність Москви в принципових голосуваннях у Раді Безпеки ООН. У геополітичному плані намітився поворот Росії в бік Азії, який починав викликати занепокоєння у Вашингтоні. Насамперед це стосувалося тенденції до поглиблення російсько-китайського співробітництва.

 

При всій своїй ліберальної риториці адміністрація Б. Обами з самого початку розглядала Китайську Народну Республіку як основного глобального суперника Америки, і можливість формування антиамериканського російсько-китайського альянсу не могла не турбувати Вашингтон. У цьому контексті американська дипломатія стала приділяти більше уваги і таким багатостороннім механізмам регіонального співробітництва, як Шанхайська організація співробітництва і БРІКС. Слід зазначити, що на користь «перезавантаження» грав такий суб'єктивний фактор, як повернення до адміністрації людей, що мають великий досвід роботи з Росією і в Росії в період президенства Б. Клінтона. Вони склали своєрідне «російське лобі» в вашингтонських коридорах влади, пов'язавши свої професійні амбіції з успіхом політики «перезавантаження».

 

За свідченням деяких спостерігачів, сам президент Б.Обама з плином часу «втягнувся» в російську проблематику, став виявляти до Росії більш активний інтерес. Поступово роль і місце «перезавантаження» в системі зовнішньополітичних пріоритетів Сполучених Штатів стали зростати, що було пов'язано з тим, що на інших напрямках «нового курсу» демократичної адміністрації великих успіхів досягти не вдалося.

 

 Слід зазначити, що вперше про необхідність "перезавантаження" американо-російських відносин заявив у своїй промові на 45-й конференції з безпеки в Мюнхені 7 лютого 2009 р. віце-президент США Дж. Байден. Він зазначив, що «прийшов час натиснути кнопку перезавантаження і заново переглянути багато ділянок, в яких ми можемо і повинні співпрацювати з Росією»[4]. 1 квітня 2009 р. в Лондоні відбулася перша зустріч на найвищому рівні глав двох держав, в ході якої президенти Б. Обама та Д. Медведєв домовилися про негайний початок двосторонніх переговорів для досягнення нової угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь[12].

 

А вже друга їхня зустріч, яка відбулася в Москві на початку липня 2009 р., принесла перші практичні результати. Так на ній президенти двох країн підписали рамковий документ про стратегічні наступальні озброєння. Також були погоджені основні параметри майбутнього договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. За підсумками переговорів на вищому рівні було підписано угоду про військовий транзит територією Росії до Афганістану[10]. Документ дозволяв Сполученим Штатам та їхнім союзникам по коаліції в Афганістані використовувати «північний коридор» по території Росії для транспортування невійськових вантажів. Домовленість про транзит означала, що Росія солідаризувалася з американською позицією з афганського питання.

 

В Москві визнавали, що американська присутність в Афганістані відіграє в цілому стабілізуючу роль для всього регіону Центральної Азії, а тому вважали можливим надавати Сполученим Штатам обмежену, але важливу підтримку. Ця угода була надзвичайно важливою для американської делегації, особливо враховуючи вкрай складне становище для військ Альянсу, що склалося в той час в Афганістані. Але ще більше значення мала проблема Ірану. Вирішальний момент настав в вересні 2009 р., коли радник Б. Обами з національної безпеки генерал Дж. Джонс показав своєму російському колезі С. Приходько зроблені зі супутника знімки секретного підземного об'єкта зі збагачення урану в районі міста Кум.

 

У наступні кілька місяців Вашингтон провів з Москвою серію інтенсивних переговорів, щоб заручитися підтримкою Кремля напередодні нових санкцій проти Ірану. У червні 2010 р. Росія в складі п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН проголосувала за прийняття Резолюції 1929 згідно з якою ООН ввела четвертий, значно більш широкий пакет санкцій проти Ірану, що передбачав більш жорсткий фінансовий контроль та розширення ембарго на постачання зброї[16]. Настільки ж важливе значення Білий дім надавав розірванню Росією контракту на постачання Тегерану зенітних ракетних систем С-300 на загальну суму 800 млн. доларів.

 

Однак найбільш значущим досягненням періоду «перезавантаження» став російсько-американський Договір СНО-3 про стратегічні наступальні озброєння та скорочення ракетно-ядерних арсеналів, який був підписаний 8 квітня 2010 р. в Празі[8]. Він був підготовлений в стислі терміни і став важливим кроком вперед у справі скорочення стратегічних арсеналів двох країн. Хоча в США і Росії знайшлося чимало критиків договору, в цілому він відповідав інтересам обох країн, юридично закріпивши їх плани з реструктуризації стратегічних ядерних носіїв і відродивши практично втрачені механізми верифікації скорочень.

 

Підписання договору давало Росії і США моральне право посилити боротьбу проти поширення ядерної зброї, а також закликати треті ядерні держави до включення в процес контролю над ядерною зброєю. Як виявилося згодом, ця подія стала піковою точкою і одночасно вершинним досягненням у "перезавантаженні". Але тоді, на думку багатьох експертів, це означало черговий етап перебудови світової архітектури безпеки.

 

Ратифікація Договору СНО-3 в Сенаті США показала, що республіканська опозиція виявилася на той момент не в змозі поставити під сумнів стратегію «перезавантаження». Б. Обама і Д. Медведєв домовилися за сім років скоротити кількість розгорнутих стратегічних носіїв - міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет на підводних човнах, а також важких стратегічних бомбардувальників до 700 одиниць.

 

Договір СНО-3 не тільки передбачав скорочення ядерного арсеналу у кожної зі сторін, а й фіксував нові правила стратегічного діалогу. Так, в договорі йшлося про виключення з переговорного процесу неядерної високоточної зброї, послаблення системи взаємних інспекцій; врахування проблеми протиракетної оборони в структурі стратегічного балансу, відмова від пріоритетності перемовин зі скорочення міжконтинентальних балістичних ракет;

 

Підписання Договору СНО-3 створило передумови для розширення російсько-американського співробітництва в ядерній сфері в цілому. Так, у 2011 році набула чинності Угода про співробітництво в галузі мирного використання атомної енергії, що відкрила американський ринок для російських компаній атомної енергетики[6].

 

Країни повторно підписали угоду про утилізацію збройного плутонію і повернулися до ідеї створення механізму обміну даними про запуски балістичних та космічних ракет.

 Натомість у США, напередодні президентських виборів 2012 р., все частіше висловлювалася думка про помилковість американської політики зближення з Росією, вважаючи її виявом зовнішньополітичної слабкості США. Про це заявляв кандидат у президенти США від Республіканської партії М. Ромні [15]. На його думку, Б. Обама не зумів отримати згоди Росії на серйозні санкції проти Ірану в обмін на відмову США від розміщення об’єктів протиракетної оборони в Польщі.

 

Слід зазначити, що вже всередині 2010 р. в політиці "перезавантаження" намітилися проблеми, а головним каменем спотикання стали елементи американської протиракетної оборони в Європі.

Напередодні Вашингтонської зустрічі президентів Б. Обами та Д. Медведєва 24 червня 2010 р. МЗС Росії запропонував проект додаткового протоколу до СНО-3, що мав визначити кількість перехоплювачів і райони їхнього базування. Але підписати угоду по протиракетну оборону на Вашингтонському саміті не вдалося. Сторони лише обмежилися "Спільною заявою про стратегічну стабільність"[18].

 

При цьому вже на Лісабонському саміті НАТО 20 листопада 2010 р. Президент Російської Федераціїї Д.Медведєв запропонував створити спільну «секторальну протиракетну оборону» [7]. Але подальші переговори на саміті "G-8" у Довілі , шо відбулися 26-27 травня 2011 р. та на засіданні Ради РФ - НАТО в Сочі 4 липня 2011 р. не принесли результатів. Прикметним було те, що на зустрічі з Д. Медведєвим 12 листопада 2011 р. в Гонолулу Б. Обама остаточно підтвердив що США не будуть укладати з Москвою юридично зобов'язуючої угоди про неспрямованість проти РФ створюваної в Європі разом із союзниками по НАТО системи ПРО. [11]. Саме ці події, на думку західних аналітиків, стали відправною точкою для чергового етапу погіршення американсько-російських відносин[3].

 

Після перемоги на президентських виборах Б. Обами у листопаді 2012 р. американо-російські відносини продовжили погіршуватися. Так одним з конфліктів, що розгорілися між Вашингтоном і Москвою став прийнятий у США «Закон Магнітського», прийнятий в грудні 2012 р. [1] Він вводив персональні санкції щодо осіб, відповідальних за порушення прав людини та принципу верховенства права, зокрема причетних у смерті С. Магнітського.

 

У відповідь Держдума РФ виступила з різкою критикою та прийняла законопроект, який неофіційно був названий «Законом Діми Яковлєва». Він передбачав введення санкцій проти громадян США. У доповнення до цього законопроекту депутатами була прийнята заборона на усиновлення російських дітей. В свою чергу грудень 2012 р. ознаменувався низкою гучних заяв Г. Клінтон, яка вже на той момент залишила посаду держсекретаря США.

 

Так, під час виступу в Дубліні на конференції ОБСЄ, коментуючи російські пропозиції щодо подальшого розвитку Митного союзу та створення в перспективі Євразійського союзу у складі Росії ї низки колишніх радянських республік, вона назвала цей план "новою спробою радянізації регіону" й заявила, що Сполучені Штати працюють над заходами запобігання подібним планам і всього цього ворожого інтересам Заходу проекту [5]. Важливе значення мало і те, що після завершення першого президентського терміну Б. Обами в американо-російських відносинах залишалася достатньо велика кількість складних проблем, без вирішення яких продовження політики "перезавантаження" виглядало вкрай складним.

 

Директор Московського центру Карнегі Д. Тренін з цього приводу зазначав, що політика адміністрації Б. Обами щодо налагодження взаємодії з Москвою ліквідувала подразники, які залишилися від колишньої адміністрації, але вона не зуміла надати американській політиці щодо Росії стратегічної глибини" [17].

 

Становище почало виправлятися після обміну посланнями між В. Путіним і Б. Обамою та візиту до Москви у квітні 2013 р. радника американського президента з національної безпеки Т. Донілона. Проте головні надії на новий імпульс двостороннім відносинам були пов'язані із запланованим візитом до Росії Б. Обами[2]. Однак влітку вибухнув новий скандал навколо надання Москвою тимчасового притулку колишньому співробітникові Агентства з національної безпеки США Е. Сноудену, який раніше оприлюднив у засобах масової інформації документи, котрі засвідчили стеження американських спецслужб за дипломатичними установами, офісами ЄС та ООН, а також прослуховування телефонних розмов лідерів найближчих європейських союзників США.

 

Публікація переданих Е. Сноуденом у засоби масової інформації даних спровокувала гучний скандал як у Сполучених Штатах, так і поза їх межами. Недоброзичливий крок Москви викликав нову хвилю обурень як в американських засобах масової інформації так і в Конгресі. Результатом скандалу стало рішення про скасування офіційного візиту Б. Обами до Росії. 9 серпня 2013 р. на прес-конференції у Вашингтоні, господар Білого дому запропонував взяти паузу у відносинах Росії і США. «Ймовірно, нам слід було б взяти паузу, зробити переоцінку того куди йде Росія, якими є наші ключові інтереси, і відкалібрувати відносини так, щоб ми робили щось хороше для США і, сподіваюся, для Росії теж, хоча і визнаючи, що деякі розбіжності будуть, а ми будемо не в змозі повністю їх подолати», - наголосив президент США[13].

 

Таким чином, з’ясовуючи причини відкладеного візиту Б. Обами в Москву на початку вересня 2013 р., треба зазначити, що вони були пов'язані, зокрема, з відсутністю прогресу в діалозі з таких питань, як ПРО і контроль над озброєннями та сфері глобальної безпеки. Істотну роль зіграли і відмінності в військово-доктринальних поглядах двох держав та обмеження демократії в Російській Федерації в процесі посилення авторитарного режиму В. Путіна.

 

«Перезавантаження» в російсько-американських відносинах у 2009-2011 роках усунуло найбільші перешкоди для розвитку двосторонніх відносин. Якщо порівнювати відносини між Росією і США восени 2011 р. і їх «нижчою точкою» восени 2009 р., то суттєвий прогрес був більш ніж очевидний. Однак «перезавантаження» при всіх його досягненнях все-таки не змінило фундаментальних підвалин російсько-американських відносин, і суспільних настроїв в обох країнах, які продовжують перебувати у «післяісторії» холодної війни. В контексті різкого посилення агресивного характеру зовнішньої політики Росії в 2014 р. такий обмежений характер «перезавантаження» виглядає цілком виправданим з огляду на інтереси Вашингтона.

 

Нарешті заслуговує на відповідь і питання про те якою мірою «перезавантаження» узгоджувалось з ширшим зовнішньополітичним підходом Б.Обами до зовнішньої політики. «Перезавантаження» може слугувати прикладом того як на російському напрямку Білим домом була здійснена спроба реалізувати доктрину «розумної сили», засадничі принципи якої були сформовані у аналітичній доповіді за редакцією Р. Армітаджа і Дж. Ная, опублікованій у 2007 р. «Розумна сила» передбачає розробку інтегральної стратегії, ресурсної бази та інструментарію з метою досягнення американської мети з використанням як жорсткої, так і м’якої сили[9].

 

Це підхід, який наголошує на необхідності мати сильне військо, але й також ґрунтовно покладається на альянси, партнерство та інституціональні можливості всіх рівнів з метою розширення американського впливу і підтвердження легітимності американських дій на міжнародній арені. В той історичний момент, коли партнерство і співпраця з Москвою були для Вашингтона можливими і доцільними, вони були розширені. Коли ж Кремль відкрито обрав іншу зовнішньополітичну лінію, Білий дім почав збільшувати пропорцію «жорсткої сили» у своїх підходах і задіяв комплекс санкцій та інші засоби тиску на Росію.

 

  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Комментарий МИД России в связи с одобрением Палатой представителей Конгресса США т.н. «закона имени С. Магнитского» // Министерство иностранных дел Российской Федерации [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.mid.ru/brp_4.nsf/newsline/7293662F21CBD02F44257AB8005F2198
  2. Соловьев Э. Российско-американские отношения: дороги, которые мы выбираем // [Електронний ресурс] Режим доступу: / Э.Соловьев.  Режим доступу: http://www.perspektivy.info/table/rossijsko amerikanskije_otnoshenija_dorogi_kotoryje_my_vybirajem_2013-12-21.htm
  3. Analysis: U.S., Russia resetting "reset" button in relations // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.reuters.com/article/2011/12/09/us-russia-usa-idUSTRE7B8269201112 09
  4. Clifford D. May Reset on US-Russian relations has failed // D. Clifford // The San Francisco Examiner 27.10.2011 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sfexaminer.com/opinion/opeds/2011/10/reset-us-russian-relations-has-failed
  5. Gvosdev N. The Realist Prism: U.S. Stance on Eurasian Union Threatens Russia Reset. // [Електронний ресурс] Режим доступу: / N. Gvosdev // The World Politics Review.− 14. 12. 2012. Режим доступу: http://www.worldpoliticsreview.com/articles/12569/the-realist-prism-u-s-stance-on-eurasian-union-threatens-russia-reset
  6. Joint Statement by the US. Department of Energy and State Atomic Energy Corporation ROSATOM on Strategic Directions of U.S.- Russian Nuclear Cooperation //[Електронний ресурс] Режим доступу: http://nnsa.energy.gov/sites/default/files/Joint%20Statement.pdf
  7. Missile Defense and NATO's Lisbon Summit // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://fpc.state.gov/documents/organization/154176.pdf
  8. New Start Treaty // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.state.gov/t/avc/newstart/index.html
  9. Nye J.S. Armitage R. L., «CSIS Commission on Smart Power : a smarter, more secure America» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://csis.org/files/media/csis/pubs/071106_csissmartpowerreport.pdf
  10. Press Conference by President Obama and President Medvedev of Russia. // [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.whitehouse.gov/the_press_office/Press-Conference-by-President-Obama-and-President-Medvedev-of-Russia
  11. Remarks by President Obama and President Medvedev of Russia After Bilateral Meeting. // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.whitehouse.gov/the_ press_office /2011/11/12/remarks-president-obama-and-president-medvedev-russia-after-bilateral-me
  12. Remarks by President Obama and Russian President Medvedev after Meeting.//[Електронний ресурс]. Режим доступу : http://whitehouse.gov/the_press_office/Remarks-By-President-Obama-And-Russian-President-Medvedev-After-Meeting
  13. Remarks by the President in a Press Conference. // [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.whitehouse.gov/the-pressoffice/2013/08/09/remarks-president-press-conference
  14. Remarks by the President to the United Nations General Assembly. The White House. Office of the Press Secretary, September 23, 2009. URL: http://www.whitehouse.gov/the_press_office/Remarks-by-the-President-to-the-United-Nations-General-Assembly
  15. Romney on 'The Factor': No Perry Beef, Obama's Iran Failure and States' Right to Mandate [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.foxnews.com/transcript/2011/09/14/romney-factor-no-perry-beef-obamas-iran-failure-and-states-right-mandate/
  16. Security Council Imposes Additional Sanctions on Iran // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.un.org/press/en/2010/sc9948.doc.html
  17. Trenin D. Resetting the Reset / [Електронний ресурс] Режим доступу: / D. Trenin // ForeignPolicy. Режим доступу: http://www.foreignpolicy.com/articles/2012/11/05/resetting_the_reset
  18. U.S.- Russia Relations: “Reset” Fact Sheet // [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.whitehouse.gov/the-press-office/us-russia-relations-reset-fact-sheet

 

 

                                                        REFERENCES:

  1. Комментарий МИД России в связи с одобрением Палатой представителей Конгресса США т.н. «закона имени С. Магнитского» // Министерство иностранных дел Российской Федерации [Електронний ресурс]. - Available at: http://www.mid.ru/brp_4.nsf/newsline/7293662F21CBD02F44257AB8005F2198
  2. Соловьев, Э. (2013), Российско-американские отношения: дороги, которые мы выбираем. - Available at: http://www.perspektivy.info/table/rossijsko amerikanskije_otnoshenija_dorogi_kotoryje_my_vybirajem_2013-12-21.htm
  3. Analysis: U.S., Russia resetting "reset" button in relations. - Available at: www.reuters.com/article/2011/12/09/us-russia-usa-idUSTRE7B8269201112 09
  4. Clifford, D. (2011), May Reset on US-Russian relations has failed. The San Francisco Examiner 27.10.2011. - - Available at: http://www.sfexaminer.com/opinion/opeds/2011/10/reset-us-russian-relations-has-failed
  5. Gvosdev, N. (2012), The Realist Prism: U.S. Stance on Eurasian Union Threatens Russia Reset. The World Politics Review. − 14.12.2012. - Available at:  http://www.worldpoliticsreview.com/articles/12569/the-realist-prism-u-s-stance-on-eurasian-union-threatens-russia-reset
  6. Joint Statement by the US. Department of Energy and State Atomic Energy Corporation ROSATOM on Strategic Directions of U.S. - Russian Nuclear Cooperation. - Available at:   http://nnsa.energy.gov/sites/default/files/Joint%20Statement.pdf
  7. Missile Defense and NATO's Lisbon Summit. - Available at:   http://fpc.state.gov/documents/organization/154176.pdf
  8. New Start Treaty. - Available at: http://www.state.gov/t/avc/newstart/index.html
  9. Nye, J.S.; Armitage, R. L., CSIS Commission on Smart Power: a smarter, more secure America. - - Available at: http://csis.org/files/media/csis/pubs/071106_csissmartpowerreport.pdf
  10. Press Conference by President Obama and President Medvedev of Russia. - Available at: https://www.whitehouse.gov/the_press_office/Press-Conference-by-President-Obama-and-President-Medvedev-of-Russia
  11. Remarks by President Obama and President Medvedev of Russia After Bilateral Meeting. - Available at:  http://whitehouse.gov/the_press_office/Remarks-By-President-Obama-And-Russian-President-Medvedev-After-Meeting
  12. Remarks by President Obama and Russian President Medvedev after Meeting.//[Електронний ресурс]. - Available at: http://whitehouse.gov/the_press_office/Remarks-By-President-Obama-And-Russian-President-Medvedev-After-Meeting
  13. Remarks by the President in a Press Conference. - Available at:  http://www.whitehouse.gov/the-pressoffice/2013/08/09/remarks-president-press-conference
  14. Remarks by the President to the United Nations General Assembly. The White House. Office of the Press Secretary, September 23, 2009. - Available at:  http://www.whitehouse.gov/the_press_office/Remarks-by-the-President-to-the-United-Nations-General-Assembly
  15. Romney on 'The Factor': No Perry Beef, Obama's Iran Failure and States' Right to Mandate. - Available at: http://www.foxnews.com/transcript/2011/09/14/romney-factor-no-perry-beef-obamas-iran-failure-and-states-right-mandate/
  16. Security Council Imposes Additional Sanctions on Iran. - Available at: http://www.un.org/press/en/2010/sc9948.doc.html
  17. Trenin, D. (2012), Resetting the Reset Foreign Policy. - Available at:   http://www.foreignpolicy.com/articles/2012/11/05/resetting_the_reset
  18. U.S.- Russia Relations: “Reset” Fact Sheet. - Available at: https://www.whitehouse.gov/the-press-office/us-russia-relations-reset-fact-sheet

 



Обновлен 14 мая 2016. Создан 06 дек 2015