Nauki Społeczno-Humanistyczne Соціально-Гуманітарні Науки Social and Human Sciences

 

Ierokhina, Tetiana, 2015. STATE AS A SUBJECT OF MEDIA-TERRORISTIC ACTIVITY: TO THE QUESTION ABOUT UKRAINIAN EXTREMISM AND TERRORISM. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 02 (06), pp. 134-141




 

Ierokhina, Tetiana, 2015. STATE AS A SUBJECT OF MEDIA-TERRORISTIC ACTIVITY: TO THE QUESTION ABOUT UKRAINIAN EXTREMISM AND TERRORISM. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 02 (06), pp. 134-141.


ДЕРЖАВА ЯК СУБ’ЄКТ МЕДІА-ТЕРОРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
ДО ПИТАННЯ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСТРЕМІЗМ І ТЕРОРИЗМ

УДК 327.88

Єрохіна, Тетяна,
Університет «Україна»,
Кафедра суспільно-політтичних наук,
глобалістики та соціальних комунікацій (м.Київ, Україна)
аспірантка;
Запорізький національний технічний
університет (Україна, м.Запоріжжя),
кафедра соціальної роботи,
старший викладач,
e-mail: TIerokhina@gmail.com

АНОТАЦІЯ
У статті подано визначення медіа-тероризму і висвітлюються особливості медіа-тероризму, суб’єктом якого виступає держава. Медіа-тероризм визначено як цілеспрямоване залякування визначеного об’єкту певним суб’єктом для реалізації політичних, соціальних та інших цілей завдяки використанню засобів мас-медіа для викликання і поширення почуття страху, що виникає в результаті факту або загрози нелегітимного насильства. Розглянуто приклад медіа-терористичних дій, суб’єктом яких виступає держава, на матеріалі опублікованих на офіційному сайті «Русской газеты» статей, предметом яких є події в Україні. Зроблено висновок про ефективність використання медіа-тероризму державою для реалізації політичних цілей. На матеріалах зазначених статей виділено політичні (зовнішньополітичні, внутрішньополітичні та геополітичні) цілі, які можуть реалізовуватися державою за рахунок медіа-терористичної діяльності.
Ключові слова: тероризм, медіа-тероризм, залякування, держава, політичний,  зовнішньополітичний, внутрішньополітичний, геополітичний.


STATE AS A SUBJECT OF MEDIA-TERRORISTIC ACTIVITY:

TO THE QUESTION ABOUT UKRAINIAN EXTREMISM AND TERRORISM

Ierokhina, Tetiana,
Graduate Student of the Department of
Political Sciences of the University
"Ukraine" University (Kyiv, Ukraine,),
PhD student;
Zaporizhzhya National Technical University
(,Zaporizhzhya, Ukraine),
of the Department of SocialWork,
Senior Lecturer,
e-mail: TIerokhina@gmail.com

SUMMARY
The definition of media terrorism is given and specific features of the state media terrorism are under consideration. Media terrorism is defined as a purposeful intimidation of the object by the subject for political, social and other goals achieving through the use of mass media for fear inducing and spreading that is a result of the illegitimate violence fact or its threat. An example of media terrorism, which subject is the state, on the material of articles about the events in Ukraine from the official website of "Russkaja Gazeta", is given. The conclusion about the effectiveness for policy objectives implementation of media terrorism using by the state is made. According to the mentioned materials analysis, foreign policy, home policy and geopolitical goals can be implemented by the state at the expense of media terroristic activity.
Key words: terrorism, media terrorism, intimidation, government, political, foreign policy, domestic political, geopolitical.


Тероризм має за своїми плечима достатньо довгу історію існування. Сучасний тероризм представляє собою складне явище, прояви якого варіюються від класичних видів насильства над окремою людиною чи групою людей із застосуванням найпростішої зброї до високотехнологічних атак на цілі системи – інформаційні, енергетичні або інші – здійснювані терористичними угрупованнями, що використовують найновіші науково-технічні досягнення. Різноманітність засобів, суб’єктів, об’єктів, цілей та інших елементів терористичної діяльності зумовила виділення різних видів тероризму, особливе місце серед яких посідає медіа-тероризм, адже на відміну від тероризму минулого, який являв собою своєрідне «тріо», учасниками якого були «терористи + їхні жертви + влада», сучасний тероризм частіше за все виступає у вигляді «квартету», партії якого виконують «терористи + їхні жертви + влада + ЗМІ» [1].
Специфіка сучасного тероризму визначена інформаційною революцією та розвитком мас-медіа, які використовуються як інструмент маніпулювання масовою свідомістю [2]. Завдяки типовій для сучасної  демократії комунікативній інтенсивності досягаються небачені досі психічні ефекти терористичних актів [3]. При цьому досягнення сучасних науки і техніки дозволяють як значно збільшити можливості руйнівних дій окремо взятої людини, так і, одночасно, підсилити суспільний резонанс від цих її дій [4].
Під медіа-тероризмом ми розуміємо цілеспрямоване залякування визначеного об’єкту певним суб’єктом для реалізації політичних, соціальних та інших цілей завдяки використанню засобів мас-медіа для викликання і поширення почуття страху, що виникає в результаті факту або загрози нелегітимного насильства.
Під насильством в даному випадку розуміємо «такий примус і таку шкоду, які здійснюються всупереч волі того або тих, проти кого вони направлені. Насильство це посягання на свободу людської волі» [5, с.36].
Таке визначення насильства дозволяє включити до нього широкий спектр проявів терористичних дій – від акту безпосереднього насильства над конкретним об’єктом, в ролі якого може бути конкретна людина або група людей, будівля чи транспортний засіб, до дистанційного впливу на, скажімо, інформаційну систему держави.
Якщо прийняти думку, що медіа-тероризм, як і тероризм в цілому, представляє собою цілеспрямовану дію, то важко не погодитися, що обов’язковими складовими цієї специфічної дії є:
– суб’єкт (або суб’єкти);
– об’єкт (об’єкти);
– меседж;
– причина і мотив;
– мета здійснення;
– часові та просторові характеристики;
– використовувані інструменти (засоби);
– наслідки.
Зазвичай суб’єктом терористичної дії вступає окремий терорист або терористичне угруповання. Це характерне для «класичного» тероризму та його різновидів. Втім, можливі варіанти.
Особливих форм набуває терористична діяльність, суб’єктом якої виступає держава. За таких випадків держава не обов’язково має безпосередньо чинити терористичні акти – вона може спонсорувати тероризм, сприяти його поширенню (створювати відповідне правове поле або ін.), використовувати терористичну діяльність в ході воєнних дій, в процесі геноциду тощо [6, с.67].
Якщо говорити про медіа-терористичну діяльність, суб’єктом якої виступає держава, то інтерес представляють її специфічні форми, що можливі лише в рамках цього виду тероризму, виділеного за ознакою суб’єкта.
Мова йде про такий вид терористичної діяльності з боку держави, коли держава використовує мас-медіа для залякування цільової аудиторії, спираючись на факт насильства або загрозу насильства. При цьому реальність цієї загрози може наближуватися в дійсності до нуля.
Особливістю цього виду терористичної діяльності є те, що суб’єкт поширення меседжу і суб’єкт насильства – це різні суб’єкти, на відміну від більшості інших видів тероризму, де один і той самий суб’єкт використовує мас-медіа для психологічного впливу і чинить (чи загрожує вчинити) терористичний акт (акт насильства).
Як приклад медіа-тероризму, суб’єктом якого є держава, наведемо використання Російською Федерацією сайту «Російської газети» (http://www.rg.ru/) – офіційного видання уряду РФ – для поширення меседжу, спрямованого на залякування населення власної країни.
Поширюваний меседж стосується подій в Україні, що розпочалися наприкінці 2013 року мирним протестом на Майдані у м.Київ і може бути розкладений, виходячи зі змісту недійних матеріалів, на декілька складових:
1) рушійна сила подій на Майдані і подальших подій в Україні, що йдуть всупереч уявленням російського уряду про майбутнє України, – це терористи і екстремісти;
«На площади Независимости в Киеве майдановцы подняли флаги сирийских террористов и чеченских боевиков. Появилась информация о том, что на Украину возвращаются местные экстремисты, воевавшие в Сирии против режима Асада» («Хроника беспорядков на Украине», 21.02.2014);
«Беспорядки в Киеве начались сразу после того, как из тюрем под предлогом будущей амнистии выпустили арестованных ранее экстремистов, принимавших участие в нападениях на сотрудников правоохранительных органов и захвате административных зданий» («Западные посредники вновь дают шанс украинским экстремистам», 21.02.2014);
«Действия киевских властей на юго-востоке Украины - это непропорциональное применение силы и террор, убежден вице-премьер правительства РФ Дмитрий Рогозин. […] Особенно жестко украинские военные действуют под Краматорском и Славянском, где в ход идет военная техника, артиллерия, авиация. Счет убитых и раненых местных жителей идет на десятки и сотни, свет и вода в муниципалитетах подаются с перебоями» («Рогозин: Действия силовиков на востоке Украины – терор», 17.06.2014);
2) які несуть загрозу для росіян, що перебувають на території України, а також для населення України (в першу чергу, російськомовного та про-російськи налаштованого);
«Украинские экстремисты идут не только на захват госучреждений по всей стране, но и начинают угрожать энергообъектам государства, входящим в список особо важных объектов страны» («Экстремисты угрожают Украине подрывом ГЭС»,  27.01.2014);
«Из-за угроз экстремистов Украину продолжают покидать православные священники. Сегодня пришла новость, что это сделал известный миссионер и писатель протоиерей Андрей Ткачев… В последние месяцы отцу Андрею неоднократно угрожали расправой с ним и его семьей» («Протоиерей Андрей Ткачев покинул Украину после угроз», 02.06.2014);
«Управляющий Одесской епархией Украинской православной церкви митрополит Агафангел … сообщил, что в последнее время по Украине прокатилась волна нападений на священников УПЦ и попыток захвата православных храмов. Спикер Госсовета Крыма Владимир Константинов рассказал журналистам о том, что крымчане оказали помощь служителям Церкви, которые спаслись бегством от «Правого сектора» («Паства под пулями» , 07.06.2014);
«На Донбассе в контролируемом киевскими войсками Северодонецке произошли нападения экстремистов на российские банки и предприятия» … Ранее были отмечены случаи массового погрома филиалов российских банков в Житомире и Киеве. В этих двух городах актами вандализма руководили представители «Правого сектора» («На контролируемой Киевом части Донбасса громят российские банки», 08.08.2014);
3) ці сили представляють загрозу і для Російської Федерації;
«На Украине задержаны двое подозреваемых в подготовке сразу нескольких терактов в Москве, в том числе - покушения на Владимира Путина» («Часы теракта остановлены. Спецслужбы предотвратили покушение на Владимира Путина», 28.02.2012);
«Информацию о задержании [прим. – Федеральной службой безопасности РФ] несостоявшихся диверсантов первой передала телекомпания НТВ, по данным которой, все 25 задержанных, в том числе трое активистов «Правого сектора», «подтвердили получение инструкций от представителей Службы безопасности Украины»… среди задач задержанных была фотосъемка мест дислокации и передвижения военной техники российских вооруженных сил в приграничных регионах и установка контактов с российскими радикальными структурами» («Потенциальные террористы занимались детской фотосъемкой», 04.04.2014);
4) та підтримуються Америкою і, частково, європейськими країнами.
«Оппозиция не может или не хочет отмежеваться от экстремистов. Всю вину США возлагают на власти Украины – это двойные стандарты", - сказал Лавров, отметив также, что американские санкции по сути поощряют боевиков. «ЕС тоже пытается обсудить введение санкций, одновременно приезжают на Украину незваные миссии, - добавил он. – Подобные действия напоминают шантаж» («Хроника беспорядков на Украине», 21.02.2014);
Звертаючись до питання, що є метою медіа-терористичної діяльності з боку держави, очевидно, варто говорити  про реалізацію, в першу чергу, політичних цілей. Важко не погодитися із С.Стейнсоном, що тероризм є достатньо ефективною стратегією для їхнього досягнення [7].
В даному конкретному випадку мова йде, скоріш, не тільки про політичні, але й геополітичні цілі – саме інструментом геополітики виступаю в даному випадку медіа-тероризм.
Завдяки використанню мас-медіа і цілеспрямованому поширенню почуття страху (а коли суб’єктом таких дій є держава, то вони є набагато більш далекосяжні і краще організовані, ніж ті, суб’єктом яких виступають терористи), держава може досягати наступних цілей:
- внутрішньополітичні: боротьба з політичним супротивником (опозицією, конкурентом провладного кандидата тощо завдяки, наприклад, поширенню інформації про його зв’язки з терористами), відволікання уваги населення від внутрішніх проблем (економічних, соціальних, екологічних, політичних тощо), консолідація населення країни, маніпулювання громадською думкою з тих або інших питань та ін.
- зовнішньополітичні: дискредитація інших держав, створення образу «зовнішнього ворога», створення підґрунтя для наступних зовнішньополітичних кроків тощо;
- геополітичні: виправдання присутності (захвата) на території інших держав, укріплення зв’язків з державами-сусідами для протистояння існуючим полюсам сили в світовій конфігурації геополітичних сил (в перспективі – реалізація прагнення стати самостійним полюсом сили) та ін.
Таким чином, сучасний різновид тероризму – медіа-тероризм – суб’єктом якого виступає держава, служить ефективним засобом реалізації її політичних цілей, у т.ч. внутрішньо- та зовнішньополітичних, а також геополітичних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
1. Цыганов В. Медиа-терроризм. Терроризм и средства массовой информации. – К.: Ника-Центр, 2004. – 124 с.
2. Вознюк В.С. Міжнародний тероризм в сучасних глобалізаційних стратегіях: Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.04 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2005/ 05vvssgs.zip.
3. Мюнклер Герфрід. Тероризм як стратегія комунікації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n25texts/muenkler.htm.
4. Смазнова І.С. Філософсько-правовий аналіз тероризму та боротьби з ним: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2007/07sistbn.zip.
5. Гусейнов А. А. Понятия насилия и ненасилия // Вопросы философии. – 1994. – № 6. – С. 35-41.
6. Gus Martin. Understanding Terrorism Challenges, Perspectives, and Issues. Fourth Edition - California State University, Dominguez Hills SAGE Publications, Inc,  2012 – 616 p.
7. Steinsson Sverrir. Is Terrorism an Effective Way to Attain Political Goals? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.e-ir.info/2014/06/22/is-terrorism-an-effective-way-to-attain-political-goals/.

REFERENCES:
1. Tsyganov, V. Media-terrorism. Terrorism i sredstva massovoj informatsyi (Media-terrorism. Terrorism and mass-media). – Kyiv, Nika-Centr, 2004, 124 p.
2. Vozniuk, V.S. Mіzhnarodnyj terorism v suchasnyh globalіzacіjnyh strategіjah (International terrorism in modern global strategies) Available at: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2005/ 05vvssgs.zip (assessed 9 January 2015).
3. Munkler, Gerfrіd. Terorizm jak strategіja komunіkacії (Terrorism as communication strategy) Available at: http://www.ji.lviv.ua/n25texts/muenkler.htm (assessed 9 January 2015).
4. Smaznova, І.S. Fіlosofs'ko-pravovij analіz terorizmu ta borot'bi z nim (Philosophical and legal analysis of terrorism and fight against it) Available at: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2007/07sistbn.zip (assessed 12 January 2015).
5. Gusejnov, A. A. (1994) Ponjatija nasilija i nenasilija // Voprosy filosofii, (6), pp. 35-41.
6. Gus, Martin (2012). Understanding Terrorism Challenges, Perspectives, and Issues. Fourth Edition, California State University, Dominguez Hills SAGE Publications, Inc,  616 p.
7. Steinsson, Sverrir. Is Terrorism an Effective Way to Attain Political Goals? Available at: http://www.e-ir.info/2014/06/22/is-terrorism-an-effective-way-to-attain-political-goals/. (assessed 17 January 2015).



Создан 04 сен 2015